ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у зупиненні провадження та залучення співвідповідача
17 липня 2026 року Справа №160/17652/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про зупинення провадження та залучення співвідповідача у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
23.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 23.06.2026 року через систему "Електронний суд" позовна заява ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_1 , в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо перерахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії) за період з 26.02.2022 по 27.08.2023 р. включно з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року №704, з урахуванням виплачених сум;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії) за період з 26.02.2022 по 27.08.2023р. включно, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач у період з 26.02.2022 по 27.08.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 (яка в подальшому була перейменована на військову частину НОМЕР_1 ) та перебував на всіх видах забезпечення. Позивач зазначає, що при нарахуванні та виплаті йому грошового забезпечення у вказаний період відповідачем неправомірно застосовано для визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням розрахункову величину у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018, у розмірі 1762 грн, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року. Позивач вказує, що внаслідок застосування відповідачем неправильної розрахункової величини було занижено не лише розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, а й усі залежні від них складові грошового забезпечення, зокрема надбавки, доплати, підвищення та премії. Як зазначає позивач, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням правових наслідків скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Позивач посилається на те, що у 2022 році для розрахунку грошового забезпечення мав застосовуватися прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481 грн, а у 2023 році - 2684 грн, установлені відповідними законами України про Державний бюджет України на 2022 та 2023 роки. Крім того, позивач зазначає, що звертався до відповідача із адвокатським запитом та заявою щодо надання інформації про складові грошового забезпечення та проведення відповідного перерахунку, однак відповідачем було надано лише окремі документи, а вимоги щодо здійснення перерахунку та виплати недоотриманих сум залишено без задоволення. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на положення Конституції України, Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про військовий обов`язок і військову службу», постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, а також на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах у справах №440/6017/21, №500/1813/21, №400/6214/21, №160/8290/23 та №520/5814/24. У зв`язку з викладеним позивач вважає протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому грошового забезпечення за період з 26.02.2022 по 27.08.2023 із застосуванням належної розрахункової величини та просить суд зобов`язати відповідача провести відповідний перерахунок і виплату належних сум з урахуванням раніше виплачених коштів.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2026 року зазначена вище справа розподілена та 24.06.2026 року передана судді Пруднику С.В.
29.06.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 : довідку про розмір нарахованого грошового забезпечення та картки особового рахунку за період з 26.02.2022 року по 27.08.2023 року включно ОСОБА_1 ; письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування (не нарахування) виплати (не виплати) ОСОБА_1 грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії) за період з 26.02.2022 по 27.08.2023р. включно, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум. Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 28.07.2026 року. Судом попереджено військову частину НОМЕР_5 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
10.07.2026 року від представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що військова частина НОМЕР_1 не є належним відповідачем у частині позовних вимог щодо перерахунку грошового забезпечення за період з 26.02.2022 по 30.06.2022, оскільки у зазначений період військова частина НОМЕР_4 , де проходив службу позивач, перебувала на фінансовому забезпеченні іншої військової частини - НОМЕР_6 . Представник відповідача вказав, що відповідно до витягів із наказів командира військової частини НОМЕР_4 по стройовій частині від 26.02.2022 №4 та від 27.08.2023 №238 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 у період з 26.02.2022 по 27.08.2023. При цьому військова частина НОМЕР_4 перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 лише з 01.07.2022 року, що підтверджується листом помічника командувача - начальника фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.06.2022 №2741. Щодо вимог про перерахунок грошового забезпечення за період з 01.07.2022 по 19.05.2023 представник відповідача зазначив, що військова частина НОМЕР_1 здійснювала нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Представник відповідача послався на те, що після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 до пункту 4 постанови №704 розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року, а тому саме така величина застосовувалась відповідачем при здійсненні розрахунку грошового забезпечення позивача. Крім того, представник відповідача зазначив, що хоча постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 було визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, однак, на думку відповідача, до моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 існували правові підстави для застосування пункту 4 постанови №704 у редакції, яка передбачала використання фіксованої розрахункової величини, визначеної станом на 01.01.2018. Також представник відповідача звернув увагу суду на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.08.2025 у справі №520/22317/23, відповідно до якої з 20.05.2023, після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №481, для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців застосовується розрахункова величина 1762 грн, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року. У зв`язку з цим представник відповідача вважає, що військова частина НОМЕР_1 правомірно здійснювала нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу за спірний період, підстави для проведення перерахунку та виплати додаткових сум відсутні, а позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, представник відповідача просив залучити військову частину НОМЕР_6 як співвідповідача у справі, оскільки саме на її фінансовому забезпеченні перебувала військова частина НОМЕР_4 у період з 26.02.2022 по 30.06.2022.
14.07.2026 року від представника позивача ОСОБА_3 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник вказав, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо правомірності нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення із застосуванням фіксованої розрахункової величини 1762 грн є необґрунтованими та не спростовують заявлених позовних вимог. Представник позивача зазначив, що до моменту отримання відзиву на позовну заяву позивачу не було відомо про обставини фінансового забезпечення військової частини НОМЕР_4 у період з 26.02.2022 по 30.06.2022, а саме про перебування вказаної військової частини до 30.06.2022 на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_6 та переведення з 01.07.2022 на фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_1 . У зв`язку з тим, що зазначена інформація є внутрішньою службовою інформацією органів військового управління та не перебувала у розпорядженні позивача під час підготовки позовної заяви, позов було пред`явлено до військової частини НОМЕР_1 як до органу, який на момент звернення до суду здійснював фінансове забезпечення та володів відповідними відомостями щодо нарахування і виплати грошового забезпечення. Разом з тим, після ознайомлення з доводами відповідача та доданими до відзиву документами представник позивача не заперечував проти залучення військової частини НОМЕР_6 до участі у справі як співвідповідача, оскільки це, на його думку, сприятиме повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи, встановленню належного суб`єкта владних повноважень, відповідального за проведення відповідних нарахувань та виплат, а також ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення. Щодо застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», представник позивача зазначив, що після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, якою було визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 в частині внесення змін до пункту 4 постанови №704, підлягає застосуванню редакція пункту 4 постанови №704, яка передбачає визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Представник позивача наголосив, що відповідач безпідставно застосовував при обчисленні грошового забезпечення позивача фіксовану розрахункову величину 1762 грн, встановлену станом на 01.01.2018, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законами України про Державний бюджет України на відповідні календарні роки. Зазначено, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб було встановлено у розмірі 2481 грн з 01.01.2022, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» - у розмірі 2684 грн з 01.01.2023. На переконання представника позивача, саме ці розміри мали застосовуватися відповідачем при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача. Крім того, представник позивача не погодився з посиланнями відповідача на постанову Верховного Суду від 21.08.2025 у справі №520/22317/23 щодо застосування у період з 20.05.2023 по 18.06.2025 положень пункту 4 постанови №704 у редакції постанови Кабінету Міністрів України №481 із використанням розрахункової величини 1762 грн. На думку представника позивача, вказаний правовий висновок втратив актуальність, оскільки постановою Верховного Суду від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від попередніх висновків та сформувала інший підхід щодо застосування пункту 4 постанови №704. Таким чином, представник позивача зазначив, що нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення за спірний період повинні були здійснюватися із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а бездіяльність відповідача щодо проведення такого перерахунку є протиправною. У зв`язку з викладеним представник позивача просив прийняти відповідь на відзив до матеріалів справи та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
14.07.2026 року від представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про зупинення провадження, в якому представник відповідача просив зупинити провадження у справі №160/17652/26 до набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №240/401/26. В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначив, що предметом спору у даній справі є, зокрема, правомірність визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.07.2022 по 27.08.2023 із застосуванням розрахункової величини 1762 грн при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції, зміненій постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481. Представник військової частини НОМЕР_1 вказав, що у провадженні об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду перебуває адміністративна справа №240/401/26, яка передана на розгляд ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 з метою формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 після внесення змін постановою №481, а також щодо наслідків визнання протиправним та нечинним пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №481. На думку представника відповідача, правовідносини у справі №240/401/26 є подібними до правовідносин, які виникли у справі №160/17652/26, оскільки в обох випадках спірним є питання щодо застосування розрахункової величини для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, а правовий висновок Верховного Суду у зазначеній справі матиме безпосереднє значення для правильного вирішення цього спору. Посилаючись на положення пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, представник відповідача зазначив, що наявні передбачені законом підстави для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №240/401/26.
Розглянувши матеріали адміністративної справи та доводи клопотань представника відповідача, суд приходить до наступних висновків.
Так, пунктом 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції (пункт 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України).
Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.04.2026 року відкрито провадження за касаційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі №240/401/26. Предметом касаційного оскарження є бездіяльність В/ч НОМЕР_2, яка полягає в незастосуванні пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - Постанова № 704) у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні щодо нарахування та виплати позивачу з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Разом з тим суд вказує, що правові висновки щодо розв`язання колізії норм права - п.3 розділу II Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII та пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб зроблені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18.
Крім того Верховним Судом у постановах від 11 лютого 2021 року у справі № 200/3757/20-а у справі № 240/11952/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 240/12309/20, від 10 вересня 2021 року у справі № 480/5496/20 та від 08 червня 2022 року у справі № 1.380.2019.004323 висловлено правову позицію про те, що згідно з постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі та відмовляє у задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі №160/17652/26.
Щодо клопотання представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про залучення співвідповідача, суд вказує наступне.
Ч. 1 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Згідно з п. 9 ч. 1ст. 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частиною 4 ст. 46 КАС України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з ч. 5 ст. 48 КАС України, під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 02.05.2024 року у справі №280/6737/22 визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належного відповідача й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
Відповідно до ч.3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Враховуючи викладене та з метою повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи, та з огляду на відсутність письмової згоди позивача, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі, як другого відповідача - військову частину НОМЕР_6 .
Відтак, клопотання представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про залучення співвідповідача підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 6 ст. 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
З урахуванням викладеного та зважаючи на положення ч. 6 ст. 48 КАС, суд вважає за необхідне розпочати розгляд адміністративної справи №160/17652/26 спочатку.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 48, 77, 80, 118, 121, 236, 241-243, 248, 256, 258, 262, 294 суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про зупинення провадження - відмовити.
Клопотання представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про залучення співвідповідача - задовольнити.
Залучити до участі у справі №160/17652/26 у якості співвідповідача як військову частину НОМЕР_6 (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 ; тел. НОМЕР_7 ; адреса АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).
Розпочати спочатку розгляд адміністративної справи №160/17652/26 за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 до відповідача-1: військової частини НОМЕР_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_6 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Призначити розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін з 14 серпня 2026 року за наявними у справі матеріалами, що відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4.
Здійснювати розгляд справи одноособово суддею Прудником С.В.
Роз`яснити сторонам, що розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі, зважаючи на що, встановити відповідачу військовій частині НОМЕР_6 строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали суду. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Встановити позивачу п`ятиденний строк з дати отримання копії відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання копії відповіді на відзив на позовну заяву для подання заперечень, копія яких одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Направити копію цієї ухвали суду учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://adm.dp.court.gov.ua.
Витребувати у військової частини НОМЕР_6 :
- інформацію щодо перебування військової частини НОМЕР_4 на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_6 у період з 26.02.2022 по 30.06.2022 із зазначенням підстав такого фінансового забезпечення;
- документи, що підтверджують здійснення фінансового забезпечення військової частини НОМЕР_4 у зазначений період;
- відомості щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 26.02.2022 по 30.06.2022, із зазначенням складових грошового забезпечення, застосованих розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавок, доплат, премій та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення;
- розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 26.02.2022 по 30.06.2022 із зазначенням застосованої розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704;
- довідку про фактично виплачені суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 26.02.2022 по 30.06.2022 із розбивкою за місяцями та видами виплат;
- інші документи, які підтверджують обставини нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу за вказаний період.
Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 14 серпня 2026 року.
Суд попереджає військову частину НОМЕР_6 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Суддя С. В. Прудник