Справа №362/2761/26
Провадження № 2/591/3030/26
УХВАЛА
Іменем України
17 липня 2026 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі судді Зері Ю.О., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шкабрія М.П., до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Глевахівської селищної ради, про визначення місця проживання дитини, зобов`язання вчинити дії,
установив:
06.07.2026 до Зарічного районного суду м. Суми за підсудністю надійшла цивільна справа за вказаним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 матеріали даної справи передані на розгляд судді Зері Ю.О.
16.07.2026 представник позивачки подав до суду заяву, у якій повідомив, що відповідач лише зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично проживав разом з позивачкою, а на даний час проживає у м. Києві, що підтверджується доданими до позову довідками. У зв`язку з наведеним просив передати матеріали справи для розгляду до Васильківського районного суду Київської області.
Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За змістом части першої, другої статті 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
При вирішенні питання відкриття провадження у справі Зарічним районним судом м. Суми було враховано, що згідно довідки про фактичне місце проживання № 24-13/03 від 06.02.2026 позивачка та малолітній син сторін проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до довідки, виданої старостою Крушинського старостинського округу, відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Як зазначено у заяві представника позивачки, з жовтня 2025 року відповідач винаймає квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .
Право на місце проживання передбачене Конституцією України (стаття 33), Загальною декларацією прав людини (стаття 13), Протоколом N4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (стаття 2) та Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (стаття 12).
Відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Порядок здійснення реєстрації регулюється Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». При цьому, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Враховуючи характер спірних правовідносин, а також відомості про фактичне місце проживання сторін у справі, оскільки за місцем реєстрації відповідач тривалий час не проживає, з метою забезпечення захисту прав дитини, місце проживання якої є предметом судового розгляду, суд вважає за доцільне передати справу для подальшого розгляду до суду за місцем перебування позивачки та останнім документально підтвердженим місцем перебування відповідача.
Положеннями статті 31 ЦПК України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Керуючись статтями 27, 31, 32, 258, 260 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву представника позивачки про передачу справи за підсудністю задовольнити.
Справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шкабрія М.П., до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Глевахівської селищної ради, про визначення місця проживання дитини, зобов`язання вчинити діїнаправити за підсудністю до Васильківського районного суду Київської області (08601, м. Васильків, вул. Шевченка,8).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухали суду.
Суддя Ю.О. Зеря