ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
17 липня 2026 року м. Полтава Справа №440/9095/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув у письмовому провадженні клопотання представника Державної казначейської служби України Наталії Климчук про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
До Полтавського окружного адміністративного суду 07.07.2026 надійшов позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, у якому позивачка просила:
- визнати бездіяльність Державної казначейської служби України, яка полягає у непогашенні заборгованості у розмірі 1000 (одна тисяча) грн за виконавчим документом у справі № 542/1233/24, протиправною;
- зобов`язати Державну казначейську служби України позачергово погасити заборгованість та стягнути з Державної казначейської служби України кошти у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн на відшкодування шкоди, заподіяної її протиправною бездіяльністю.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).
17.07.2026 до суду надійшов відзив на позов, у якому міститься клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд розглянув подане представником відповідача клопотання та дійшов такого висновку.
Частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини другої цієї статті, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
За приписами пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Ця справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 12, частині четвертій статті 257 КАС України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.
Натомість спір виник у справі незначної складності, для якої передбачено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У силу пункту 2 частини шостої цієї статті, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних відносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Представник відповідача у відзиві на позов не просить про витребування чи забезпечення додаткових доказів, виклик свідків, призначення у справі експертиз чи вжиття судом інших дій, для вчинення яких необхідним було б проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом учасників.
Щодо посилань заявника на необхідність дослідження доказів у судовому засіданні варто зауважити, що суд встановлює обставини справи на підставі наданих сторонами доказів, а також письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи.
За змістом частини восьмої статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Ухвалою суду від 13.07.2026 визначено порядок подання сторонами заяв по суті справи та акцентовано увагу відповідача на необхідності подання до суду всіх наявних у нього доказів у строк, встановлений для подання відзиву на позов.
КАС України не передбачено обов`язку суду досліджувати письмові докази, надані учасниками справи, виключно у судовому засіданні з викликом сторін.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод орієнтує на те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Аксен проти Німеччини", заява №8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява №64336/01). Зокрема, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Приміром, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
За таких обставин, зважаючи на те, що цей спір виник у справі незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення відкритого судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу у порядку письмового провадження.
Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №440/9095/26 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтями 44, 47 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в заявах по суті справи, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
З вищенаведених підстав суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 12, 241, 243, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання представника представника Державної казначейської служби України Наталії Климчук про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.
Суддя Олександр КУКОБА