Справа № 357/10155/26
Провадження № 2-а/357/400/26
У Х В А Л А
іменем України
"17" липня 2026 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. , розглянувши позовну заяву з додатками ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
В С ТА Н О В И В :
В червні 2026 року уповноважений адвокат Киричук Галина Миколаївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови.
Згідно ч. 2 ст. 18 КАС України, дана справа була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду як справа позовного провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи 16.06.2026 між суддями головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І. та отримано для розгляду 17.06.2026.
Частиною 2 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з частиною першою та другою статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою судді від 22.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови залишено без руху та надано позивачу строк, протягом п`яти днів з моменту отримання копії ухвали судді, для усунення недоліків поданої заяви. При цьому, в ухвалі судді не тільки зазначено недоліки позовної заяви з посиланням на відповідні положення законодавства України, а й окремо зазначено конкретні способи усунення вказаних недоліків, а саме: позивачу (його представнику) необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій слід зазначити підстави для поновлення такого строку з наданням відповідних доказів, що підтверджують об`єктивну неможливість звернення до суду у визначений законом строк.
Таким чином, суддею було вжито необхідних заходів для реалізації права позивача на звернення до суду в порядку, визначеному КАС України, та роз`яснено дії, які необхідно вчинити для усунення недоліків позовної заяви та відкриття провадження у справі. Також, крім недоліків позовної заяви, в ухвалі судді від 22.06.2026 позивачу були роз`яснені наслідки у вигляді повернення позовної заяви, якщо недоліки усунуті не будуть та встановлено строк для усунення недоліків, передбачений ч. 2 ст. 169 КАС України.
Згідно ч. 4,5 ст. 18 КАС України єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. . Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно ч. 6 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Частиною 7 ст. 18 КАС України передбачено, що собі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей КАС України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (сервіс Електронного кабінету ЄСІТС).
Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21).
Крім того, Верховний Суд виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
З довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі документообігу суду, убачається, що зазначену копію ухвали судді було доставлено до електронного кабінету представника позивача адвоката Киричук Галини Миколаївни 23.06.2026 о 08:48:17.
Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 761/14537/15-ц, від 18.04.2022 у справі № 750/3275/21, від 27.03.2023 у справі № 300/3013/22, перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Оскільки копія ухвали судді від 22 червня 2026 року доставлена до електронного кабінету позивача 23 червня 2026 року, перебіг п`ятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви почався 24 червня 2026 року, а закінчився, 30 червня 2026 року.
Отже, ухвала судді про залишення позовної заяви без руху є обов`язковою для виконання позивачем. Позивач зобов`язаний у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі. Невиконання вимог ухвали тягне за собою повернення позовної заяви.
02.07.2026 судом за вх. № 43598 отримано заяву уповноваженого представника позивача - адвоката Киричук Г. про усунення недоліків позовної заяви та про поновлення строку звернення до суду.
У постанові від 17.09.2020 у справі №640/12324/19 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Верховний Суд у постанові від 20.12.2023 у справі №420/4212/23, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.04.2024 у справі №990/12/24 вказували, що особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Важливо зазначити, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду.
Вивчивши заяву представника позивача, яка зареєстрована за вх. № 43598, встановлено, що представником позивача знову в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою зазначено, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . 19.05.2026 його було призвано на військову службу за мобілізацією. 20.05.2026 він повідомив адвокату про наявність у нього виконавчого провадження № 80923227 від 06.05.2026, проте адвокат на момент 20.05.2026 не мала повноважень для подачі позову в інтересах клієнта, у зв`язку з чим позовна заява подана 05.06.2026 в день укладення договору.
Отже, доказів того, коли саме позивач ОСОБА_1 дізнався про наявність оскаржуваної постанови та коли закінчився встановлений десятиденний строк звернення до суду представником позивача не надано.
З огляду на викладене, суддя дійшов висновку, що вимоги ухвали судді від 22.06.2026 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови без руху представником позивача не виконано в повному обсязі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачеві, в зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.
Згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 44, 131, п. 2 ч. 4 ст. 169, 293 КАС України, суддя,
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, - повернути заявнику.
Роз`яснити, що повернення даної позовної заяви не перешкоджає особі, яка її подала, повторно звернутись до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Повний текст ухвали складено 17 липня 2026 року.
Суддя О. І. Орєхов