Справа № 369/17784/25
Провадження № 2/369/6456/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
судді Лапченко О.М.,
за участю секретаря Дубицької М.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки, -
встановив:
в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 369/17784/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.10.2025 року було відкрите загальне позовне провадження у цивільній справі, розпочате підготовче провадження у справі.
Представник позивача за первісним позовом звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі судової технічної експертизи документа - розписки від 11 березня 2024 року, складеної ОСОБА_2 .
В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що у провадженні суду перебуває цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки та штрафу за договором будівельного підряду №080823-08 від 08.08.2023 у зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання робіт, а також за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки.
Заявник вказує, що підставою первісного позову є невиконання підрядником взятих на себе договірних зобов`язань щодо виконання будівельних робіт у строки, визначені договором. При цьому замовник, на думку заявника, належним чином та своєчасно виконав свої обов`язки щодо оплати вартості робіт, здійснивши всі передбачені договором платежі, а окремі платежі були проведені навіть раніше встановлених строків. На підтвердження цього заявник посилається на розписки про отримання відповідачем грошових коштів та зазначає, що загальна сума сплачених коштів відповідала умовам договору та додаткової угоди до нього.
Разом із тим заявник зазначає, що, обґрунтовуючи зустрічний позов, ОСОБА_2 посилається на те, що замовник неналежним чином виконував свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати вартості робіт, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка, на його думку, стала причиною неможливості своєчасного завершення будівельних робіт. При цьому у зустрічному позові відповідач зазначає, що за розпискою від 11.03.2024 ним було отримано грошові кошти у розмірі 150 000 грн.
На думку заявника, такі твердження не відповідають дійсності, оскільки відповідно до оригіналу розписки від 11.03.2024 ОСОБА_2 було фактично передано 450 000 грн, а зазначення у зустрічному позові меншої суми спрямоване на безпідставне збільшення розміру нібито існуючої заборгованості замовника та спотворення фактичних обставин виконання сторонами договірних зобов`язань.
Представник позивача зазначає, що між сторонами виник спір щодо змісту рукописного запису в розписці від 11.03.2024 саме в частині суми переданих грошових коштів. За його твердженням, через особливості почерку особи, яка складала документ, а також властивості чорнил окремі реквізити розписки, зокрема перша цифра суми, є слабковидимими, що не дає можливості однозначно встановити зміст відповідного запису без застосування спеціальних знань. Заявник вважає, що встановлення фактичного змісту рукописного тексту та цифрового запису у розписці має істотне значення для правильного вирішення як первісного, так і зустрічного позовів, оскільки від цього залежить встановлення обсягу виконання замовником своїх платіжних зобов`язань, а також оцінка доводів сторін щодо наявності або відсутності прострочення виконання договірних обов`язків. Посилаючись на положення статей 76, 81, 103, 104 ЦПК України, Закону України «Про судову експертизу», Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, заявник зазначає, що для встановлення змісту слабковидимих рукописних записів необхідні спеціальні знання у сфері технічного дослідження документів, а сторонами не надано висновків експертів із зазначених питань.
У зв`язку з наведеним представник позивача просить призначити у справі судову технічну експертизу розписки від 11.03.2024, доручивши її проведення Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, поставивши перед експертом питання щодо встановлення змісту рукописного тексту розписки та цифрового запису суми грошових коштів, зазначеної після слів «грошові кошти в суммі» та перед словом «грн», а витрати на проведення експертизи покласти на позивача за первісним позовом з подальшим розподілом судових витрат за результатами розгляду справи.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 проти задоволення клопотання представника позивача про призначення судової технічної експертизи документа не заперечували, питання щодо призначення експертизи залишили на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про призначення судової технічної експертизи документів підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частин першої та другої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а сторонами не подано відповідних висновків експертів із цих самих питань або надані висновки викликають сумніви щодо їх правильності.
Як убачається з матеріалів справи, між сторонами існує спір щодо змісту рукописного цифрового запису у розписці від 11 березня 2024 року, а саме щодо суми грошових коштів, отриманих ОСОБА_2 . За твердженням позивача за первісним позовом, відповідно до зазначеної розписки відповідач отримав 450 000 грн, тоді як відповідач за первісним позовом у зустрічному позові посилається на отримання ним 150 000 грн.
Таким чином, встановлення фактичного змісту рукописного тексту та цифрового запису у зазначеному документі має істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки зазначені обставини безпосередньо стосуються доведеності виконання сторонами зобов`язань за договором будівельного підряду, оцінки доводів первісного та зустрічного позовів і входять до предмета доказування у даній справі.
Суд враховує, що предметом заявленого клопотання є призначення саме судової технічної експертизи документів, а не почеркознавчої експертизи. Питання, запропоновані заявником для вирішення експертом, спрямовані виключно на встановлення змісту рукописних записів та цифрового позначення суми коштів у розписці, а не на встановлення особи виконавця рукописного тексту чи підпису.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза є дослідженням експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду.
Пунктом 1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року №1950/5), визначено основні види судових експертиз, серед яких криміналістична експертиза, підвидом якої є технічна експертиза документів.
Згідно з пунктом 3.1 глави 3 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених зазначеним наказом Міністерства юстиції України, технічна експертиза документів поділяється, зокрема, на експертизу реквізитів документів.
Відповідно до пункту 3.2.2 зазначених Науково-методичних рекомендацій одним із основних завдань технічної експертизи реквізитів документів є виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабковидимих або невидимих текстів (зображень) на різних матеріалах.
Оскільки зі змісту поданого клопотання та пояснень сторін убачається, що між ними виник спір саме щодо прочитання слабковидимого цифрового запису в розписці, встановлення змісту такого запису потребує застосування спеціальних методів дослідження документів, якими суд не володіє.
При цьому будь-які висновки експертів щодо зазначених обставин сторонами суду не надано, що відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 103 ЦПК України.
Відповідно до частин третьої-шостої статті 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обираються сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто, визначаються судом. Питання, з яких має бути проведена експертиза, визначаються судом, при цьому учасники справи мають право запропонувати питання, роз`яснення яких потребує висновку експерта, а питання, поставлені експерту, не можуть виходити за межі його спеціальних знань.
Відповідно до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати висновок, особу або експертну установу, якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, необхідні для проведення експертизи.
З урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета доказування у справі, відсутності у матеріалах справи висновку експерта з відповідних питань, необхідності застосування спеціальних знань у сфері технічного дослідження документів для встановлення змісту рукописних записів у розписці від 11 березня 2024 року, суд дійшов висновку, що для всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, забезпечення принципів змагальності сторін та безпосереднього дослідження доказів, клопотання представника позивача є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню шляхом призначення у справі судової технічної експертизи документів.
Суд вважає за можливе доручити проведення судової технічної експертизи документів експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (04119, м. Київ, вул. Джонса Ґарета, 5).
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу.
Враховуючи, що проведення призначеної судової технічної експертизи потребуватиме певного часу, а її висновок матиме істотне значення для встановлення обставин, що входять до предмета доказування у справі, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до надходження до суду висновку експерта.
Разом із тим суд зазначає, що підстав для відібрання у ОСОБА_2 вільних чи експериментальних зразків почерку на даній стадії розгляду справи не вбачається.
Як убачається зі змісту поданого клопотання, представник позивача просить призначити саме судову технічну експертизу документів, предметом якої є встановлення змісту рукописних записів та цифрового запису у розписці від 11.03.2024, а не судову почеркознавчу експертизу, предметом якої є ідентифікація виконавця рукописного тексту чи підпису.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, технічна експертиза документів є окремим підвидом криміналістичної експертизи. Згідно з пунктами 3.1, 3.2.2 глави 3 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень основним завданням технічної експертизи реквізитів документів є, зокрема, виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабковидимих або невидимих текстів (зображень) на документах.
Таким чином, у межах призначеної судом технічної експертизи підлягає дослідженню безпосередньо документ та його реквізити, а не встановлення особи, яка виконала рукописний текст чи цифрові записи. Відтак надання вільних або експериментальних зразків почерку ОСОБА_2 для вирішення поставлених судом питань на даний час не є необхідним.
Разом із тим суд враховує, що відповідно до статті 72 ЦПК України експерт має право заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків, необхідних для проведення експертизи, а згідно з пунктом 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень експерт вправі звернутися до органу, який призначив експертизу, із клопотанням про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення дослідження.
Тому у разі, якщо під час проведення експертизи експерт дійде висновку про необхідність надання додаткових матеріалів, у тому числі вільних або експериментальних зразків почерку чи інших порівняльних матеріалів, він не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням, яке буде вирішено судом у встановленому законом порядку з урахуванням предмета та обсягу призначеної експертизи.
Враховуючи викладене і керуючись ст. 12, 13, 81, 103-109, 268 ЦПК України, суд -
постановив:
клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про призначення судової технічної експертизи документів - задовольнити.
Призначити у цивільній справі № 369/17784/25 судову технічну експертизу документів, на вирішення експертизи поставити такі питання:
1.Який зміст рукописних записів, які починаються словами: «Розписка м. Київ 11.03.24р.» та закінчуються словами: «Написано власноручно. 11.03.24», у розписці, що надана на дослідження?
2.Який зміст рукописних цифрових записів, які починаються після слів: «грошові кошти в суммі» та закінчуються перед словом «грн», у розписці, що надана на дослідження?
Проведення судової технічної експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (04119, м. Київ, вул. Джонса Ґарета, 5).
Для проведення експертизи направити експертній установі матеріали цивільної справи № 369/17784/25 та оригінал розписки від 11 березня 2024 року після його надходження до суду.
Зобов`язати представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надати суду оригінал розписки від 11 березня 2024 року, яка є об`єктом експертного дослідження, для подальшого направлення до експертної установи.
Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст. 384, 385 КК України.
Попередню оплату витрат на проведення судової технічної експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 з подальшим розподілом судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України за результатами розгляду справи.
Провадження у цивільній справі № 369/17784/25 зупинити на час проведення судової технічної експертизи та надходження до суду висновку експерта.
Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. В іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя - О.М. Лапченко