ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16021/17
провадження № 6/753/758/26
У Х В А Л А
"16" липня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Овчар В. О. за участі: стягувача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа за рішенням суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,
В С Т А Н О В И В:
18.06.2026 ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , стягувач) звернувся до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа за рішенням суду від 16.03.2018 у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі також - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , боржники) про стягнення боргу за договором позики.
Заява мотивована тим, що після набрання рішенням суду законної сили боржники переконали ОСОБА_1 не пред`являти виконавчий лист до виконання і спонукали його укласти договір про виконання рішення суду на добровільних засадах, проте умови цього договору боржники належним чином не виконують.
В судовому засіданні стягувач та його представник вимоги заяви підтримали пославшись на наведені у ній обставини та обґрунтування.
Боржники в судове засідання не з`явились, з будь-якими заявами (клопотаннями) по суті порушеного у розглядуваній заяві питання чи щодо неможливості реалізації своїх процесуальних прав та висловлення власної позиції до суду не звертались, а тому суд дійшов висновку, що їх неявка відповідно до положень частини третьої статті 433 ЦПК України не перешкоджає розгляду питання поновлення пропущеного строку.
На підставі оцінки доводів стягувача та наданих на обґрунтування його вимог доказів суд дійшов висновку, що заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання слід задовольнити з таких підстав.
16.03.2018 Дарницький районний суд м. Києва ухвалив рішення у цивільній справі № 753/16021/17, яким стягнув з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в розмірі 2 714 448 грн, що є еквівалентом 106 700 доларів США, та судові витрати.
Рішення суду ніким не оскаржувалось та набрало законної сили.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (статті 124, 129 Конституції України, стаття 18 ЦПК України).
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конституційний принцип обов`язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішень судів та інших органів (посадових осіб), прийнятих на захист прав суб`єктів матеріальних правовідносин.
Статтею 431 ЦПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).
До дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу(пункт 17 частини 1 Розділу VII «Перехідні положення» ЦПК України).
Станом на 2018 рік Єдиний державний реєстр виконавчих документівне функціонував, а тому суд оформив та видав стягувачу виконавчі листи в паперовій формі (дата видачі - 06.06.2018).
За приписами статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Питання поновленнястроку пред`явлення виконавчого документа до виконанняврегульоване нормою статті 433 ЦПК України, якою передбачено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Як установив суд, у встановлений законом строк ОСОБА_1 не пред`явив виконавчі листи до примусового виконання, оскільки 17.07.2018 уклав з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договір про порядок виконання рішення суду від 17.07.2018, предметом якого є добровільне виконання боржниками рішення суду.
За цим договором боржники (позичальники) зобов`язались виконувати рішення суду про стягнення боргу за договором позики в сумі 2 714 448 грн, що є еквівалентом 106 700 доларів США, шляхом здійснення щомісячних платежів в розмірі 100 доларів США або в еквіваленті цієї суми у гривні за курсом НБУ або за комерційним курсом на дату часткового розрахунку до повного повернення всієї суми (пункти 1.1., 1.2.)
Відповідно до пункту 1.3. договору кожні три місяці сума, зазначена в пунктах 1.1., 1.2., має переглядатись в сторону її збільшення, але в жодному разі не може бути меншою за вищезазначену.
Договір також містить умови про зобов`язання позичальників інформувати кредитора про суттєві зміни свого фінансового стану, вживати певні заходи чи можливості щодо найшвидшого повернення повної суми боргу, бути постійно на зв`язку та не перетинати кордон та зобов`язання кредитора не пред`являти виконавчі листи до виконання за умови сумлінного і добросовісного виконання позичальниками умов, передбачених пунктами 1.2.-1.3., а у разі порушення яких кредитор набуває право пред`явити виконавчі листи до виконання (пункти 2.1., 2.2., 3.1.).
З пояснень стягувача убачається, що зобов`язання про повернення суми боргу частинами боржники в цілому виконують, проте останнім часом з ним не спілкуються і на зв`язок не виходять, що унеможливлює виконання умов пункту 1.3. договору щодо перегляду суми щомісячного платежу кожні три місяці.
Стягувач також послався на те, що на порушення умов договору боржники не повідомили його про продаж їх майна з прилюдних торгів та зарахування на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів, за рахунок яких можливо частково виконати рішення суду.
Зазначені обставини боржники не спростували.
Отже ураховуючи, що після набрання рішенням суду законної сили стягувачем в межах встановлених процесуальних строків вчинялися активні дії, спрямовані на його виконання, про що свідчить факт укладення з боржниками договору про добровільне виконання рішення суду, а умови цього договору боржники порушили вже після закінчення визначеного законом трирічного строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, причини пропуску цього строку суд визнає поважними, що є підставою для його поновлення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 258-261, 353 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити стягувачу ОСОБА_1 пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів, виданих за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2018 року у цивільній справі № 753/16021/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:
Ухвала підписана суддею 16.07.2026.