П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
17 липня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/30644/25
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Тарновецького І.І., суддів Бойка А.В., Шевчук О.А., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 р. у справі №420/30644/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 р. частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту надано десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надання до суду апеляційної інстанції документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2026 року апелянту продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.
13 липня 2026 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване тимчасовою відсутністю коштів на його оплату, а також вжиття скаржником усіх необхідних заходів для його оплати.
Ознайомившись зі змістом вказаного вище клопотання, а також поданими до нього документами, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Ураховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, суд зазначає, що апелянт не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
З огляду на зазначене, підстави для задоволення заявленого апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні.
В даному випадку скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували обставини, викладені в заявленому клопотанні щодо неможливості своєчасної сплати судового збору, вжиття всіх залежних від апелянта заходів для сплати судового збору у визначеному розмірі.
Зазначене свідчить про недоведеність з боку апелянта наявності підстав для відстрочення сплати судового збору.
Суд звертає увагу на те, що у разі, якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то відсутність фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Судова колегія зазначає, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (п.п. 12 пункту D).
Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
З огляду на зазначене, необхідність сплати судового збору при зверненні з апеляційною скаргою, як умова прийняття такої скарги до розгляду, не може розцінюватись як обмеження права доступу до правосуддя.
Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, зважаючи на те, що скаржником не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а також враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення поданого апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 250, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 р. у справі №420/30644/25.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 р. у справі №420/30644/25 - повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: І.І. Тарновецький
Судді: А.В. Бойко
О.А. Шевчук