УХВАЛА
17 липня 2026 року
м. Київ
справа №826/17739/14
провадження №К/990/6418/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В.,
розглянувши клопотання Державної казначейської служби України про зупинення виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі №826/17739/14
за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та скасування розпорядження, наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Кабінету Міністрів України, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №977-р про звільнення позивача з посади першого заступника голови Державної казначейської служби України;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної казначейської служби України від 24 жовтня 2014 року №866-о про звільнення позивача з посади,
- поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови Державної казначейської служби України та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.07.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026, позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №977-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної казначейської служби України»;
- визнано протиправним та скасовано наказ Державної казначейської служби України від 24.10.2014 №866-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника Голови Державної казначейської служби України з 25 жовтня 2014 року;
- стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 3 743 697, 54 грн.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями Державна казначейська служба України (далі також - Казначейство) звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій було заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
Клопотання обґрунтоване тим, що виконання рішень у справі в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу призведе до списання коштів з рахунків Казначейства як центрального органу виконавчої влади та самостійної юридичної особи. Скаржник уважає, що виконання оскаржуваних рішень призведе до примушування Казначейства діяти всупереч Конституції і законодавству України та матиме наслідком списання коштів Державного бюджету, виділених на утримання Казначейства. Також указує, що, враховуючи приписи статті 239 КЗпП, а також статей 380, 381 КАС України, незворотнім наслідком виконання оскаржуваних рішень буде те, що безпідставно виплачені кошти з Державного бюджету (за рахунок бюджетних асигнувань Казначейства), у разі скасування рішень судів попередніх інстанцій, не будуть повернуті в Державний бюджет; тобто, в майбутньому відновлення прав Казначейства буде об`єктивно неможливим, оскільки застосування інституту повороту виконання судового рішення у спірних правовідносинах не допускається.
Отже, з метою захисту майнових прав Казначейства, а також задля недопущення негативного впливу на реалізацію визначених функцій Казначейства, скаржник просить зупинити виконання оскаржуваних судових рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2026 відкрито касаційне провадження за скаргою Державної казначейської служби України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.07.2025, додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №826/17739/14. Установлено десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції, зокрема, заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
Також, 25 березня 2026 року до Верховного Суду від Казначейства надійшло повторне клопотання про зупинення виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі №826/17739/14.
За приписами частини першої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи зазначене клопотання, Суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини.
Суд зазначає, що розгляд питання про зупинення виконання / дії оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням оскаржуваних судових рішень.
Заява про зупинення виконання / дії судових рішень має бути вмотивованою та містити підстави для зупинення виконання / дії судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано.
Для зупинення виконання / дії оскаржуваних судових рішень необхідна наявність поважних причин, які б давали підстави для такого зупинення. При цьому, зупинення виконання / дії оскаржуваних у касаційному порядку судових рішень на підставі статті 375 КАС України може застосовуватись судом лише у виняткових випадках за наявності на те вагомих і переконливих доводів, підтверджених доказами, або існування об`єктивних для цього обставин й здійснюватися таким чином, щоб не допустити порушення прав інших учасників справи.
Проаналізувавши доводи клопотань, Суд зазначає, що вони не містять достатніх та обґрунтованих доводів, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у цій справі. Сподівання та припущення скаржника на певний результат розгляду справи в суді касаційної інстанції також не є підставою для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, які набрали законної сили.
Підсумовуючи наведене, Суд дійшов висновку, що у задоволенні вказаних клопотань необхідно відмовити.
Керуючись статтею 375 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні клопотань Державної казначейської служби України про зупинення виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі №826/17739/14.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
А.В. Жук
Суддя Верховного Суду