Дата документу 16.07.2026 Справа № 554/10580/26
Провадження № 2-з/554/61/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді Михайлової І.М.,
за участі секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
В С Т А Н О В И В:
14.07.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та сплату відсотків за прострочення грошового зобов`язання, який обґрунтувала тим, що 05.03.2026 року ОСОБА_1 надала в борг ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 3040 доларів США, 8000 євро, що станом на 01.06.2026 року еквівалентно 546980,8 грн. Згідно розписки, складеної відповідачем, ОСОБА_2 зобов`язався повернути позичені кошти у строк до 01.05.2026 року, проте не виконав взятих на себе зобов`язань, а тому позивач просила стягнути з нього суму боргу, 3% річних та інфляційних збитків, а також судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу та судового збору.
Позивач ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову до суду, у якій просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 до набрання судовим рішенням у справі законної сили. Вмотивувала заяву про забезпечення позову тим, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання судового рішення про стягнення заборгованості з відповідача.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову до суду, оцінивши доводи позивача про необхідність забезпечення позову, не вирішуючи питання обґрунтованості позовних вимог по суті, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч.1 ст.153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликались.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із пунктами 2, 3 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову або після відкриття провадження у справі.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст.149 ЦПК України є правом суду, а за наявності відповідних обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 року у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 року у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 року у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 року у справі № 916/2239/22.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 року у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 року у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 року у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 року у справі № 904/8506/21.
За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Предметом позову у цивільній справі № 554/10580/26 є стягнення заборгованості за розпискою, складеною ОСОБА_2 05.03.2026 року про отримання в борг від ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 3040 доларів США, 8000 євро та зобов`язання їх повернути до 01.05.2026 року.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав грошових зобов`язань.
Позивач надіслала до нього претензію від 01.06.2026 року про необхідність повернення позичених ним коштів, однак ОСОБА_2 позику не повернув, станом на 01.06.2026 року заборгованість відповідача становить в розмірі грошових коштів, еквівалентний 546980,8 грн, ухиляється від виконання зобов`язань.
Позивачем зазначено, що ОСОБА_2 є лікарем, згідно офіційних задекларованих даних має майно та автомобіль, отримує заробітну плату та пенсію.
Відомості щодо оцінки рухомого та нерухомого майна, що належить на праві власності відповідачеві, судом не встановлено.
У заяві про забезпечення позову заявником не наведено жодних передбачених зазначеними нормами цивільного процесуального права правових підстав, достатніх для застосування забезпечення позову та не надано доказів, що відчуження майна відповідача може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.
Крім того, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, з яких можливо було б встановити співмірність ціни позову з майном, на яке заявник просить накласти арешт. А решт, як захід забезпечення позову, який просить застосувати ОСОБА_1 є необґрунтованим.
За таких обставин, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-159, 259, 260, 353 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.М. Михайлова