Справа №464/5012/26
пр № 2/464/3258/26
У Х В А Л А
20 липня 2026 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суд м.Львова Тімченко О.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
у с т а н о в и л а:
Позивач у письмовій формі засобами поштового зв`язку звернувся до Сихівського районного суду м.Львова з вказаним позовом у порядку цивільного судочинства, в якій просить розірвати шлюб з відповідачем.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено судді Тімченко О.В.
Розглянувши матеріали заяви, суддя дійшов переконання про необхідність направлення цивільної справи за підсудністю з наступних підстав.
Згідно із вимогами ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них (ч.2 ст.28 ЦПК України).
У порядку ч.4 ст.263 ЦПК України при застосуванні норм права суд ураховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2024 року у справі № 463/1178/23, за якою територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
За положеннями ст.4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» Єдиний державний демографічний реєстр, зокрема, використовується для обліку інформації про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи.
Декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою. Особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування) - ст.ст.3, 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Ураховуючи наведене, законодавством чітко встановлений порядок декларування/реєстрації як місця проживання, так і місця перебування фізичної особи на території України, яке вимагає обов`язкового внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи.
За відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманими у порядку ст.187 ЦПК України, зареєстроване місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 . Аналогічна адреса зазначена у позові.
У позові позивачем зазначену разом з неповнолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступну адресу місця реєстрації: АДРЕСА_2 , у підтвердження чого самими же позивачем долучено витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання від 10 жовтня 2017 року та витяг з реєстру Львівської територіальної громади від 30 червня 2026 року. Про актуальність даних щодо реєстрації місця проживання позивача свідчать дані з Єдиного державного демографічного реєстру.
Твердження позивача, яка користується професійною правничої допомогою адвоката Шимчишина І.С., щодо реєстрації у Сихівському районі м.Львова без зазначення жодної адреси у цьому районі жодним чином не підтверджені, та суд не бере такі до уваги.
З урахуванням вищенаведених норм та фактичних обставин відсутні передбачені законом підстави для розгляду даної справи Сихівським районним судом м.Львова, відтак таку за правилами ЦПК України справу слід передати за територіальною підсудністю Личаківському районному суду м.Львова, де мають зареєстроване місце проживання як позивач, так і відповідач.
Відомості, які б спростовували даний висновок, відсутні, а Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 752/22030/18 виснував, що недотримання правил територіальної підсудності є безумовною та достатньою правовою підставою для скасування судового рішення (ст.378 ЦПК України).
Постановлення цієї ухвали жодним чином не порушує право позивача доступу до правосуддя, оскільки передача справи до належного суду не обмежує процедуру вирішення спору.
Керуючись ст.ст.31, 258-260 ЦПК України, суддя
п о с т а н о в и л а :
Передати цивільну справу № 464/5012/26 Личаківському районному суду м.Львова.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 20 липня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Передачу справи здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення (ч.3 ст.31 ЦПК України).
Суддя Олена ТІМЧЕНКО