Справа № 128/2933/26
УХВАЛА
20 липня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П., вирішуючи питання про відкриття провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовіа Компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження, -
в с т а н о в и в:
ТОВ «ФК «Позика» звернулося до Вінницького районного суду Вінницької області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно положень ч.ч. 1,5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Частиною 2 статті 446 ЦПК України визначено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
За предметом заявлених вимог лише вказані вище положення норм ЦПК України можуть бути застосовані для визначення правил підсудності розгляду даної категорії справ. Аналогічну правову позицію щодо правил підсудності розгляду подібних заяв наведено в п. 34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ».
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2022 по справі №183/4196/21 сформувала висновок, що «ЦПК України містить статтю 446, яка визначає підсудність вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), а саме - вони вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення. Тому питання заміни сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса підлягає розгляду в судах цивільної юрисдикції з урахуванням положень частини другої статті 446 ЦПК України, тобто судом за місцем виконання відповідного рішення».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону, серед іншого, примусовому виконанню підлягають рішення, на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно із ч.1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Зі змісту ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями. Законодавець пов`язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця, а з місцем вчинення виконавчих дій.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у від 29 жовтня 2020 року по справі №263/14171/19.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, заява сторони (заінтересованої особи), державного або приватного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження, у разі виконання рішень інших органів (посадових осіб), а в даному випадку виконавчого напису нотаріуса, вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення, оскільки інше не передбачено Розділом VI ЦПК України - «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».
За змістом заяви боржник ОСОБА_1 проживає в м. Вінниці.
Судом здійснено запит до реєстраційного органу з метою уточнення місця проживання боржника.
Як убачається з отриманої судом інформації з Відділу адресно-довідкової роботи УДМС України у Вінницькій області боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінила прізвище на « ОСОБА_2 » та з 29.04.2024 зареєстрована в АДРЕСА_1 .
Таким чином, вищезазначена заява ТОВ «Фінансова компанія «Позика» не підсудна Вінницькому міському суду Вінницької області, оскільки за встановленим зареєстрованим місце проживання боржника вона належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області.
Згідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються; справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного, з метою забезпечення права заявника на захист та доступ до правосуддя, заяву ТОВ «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження необхідно передати на розгляд до Вінницького районного суду Вінницької області, адже процесуальні питання, пов`язані з виконанням виконавчого напису № 12097, вчиненого 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Головкіною Я. В. щодо боржника ОСОБА_3 , належать до юрисдикції саме цього суду.
Керуючись ст. 31, 32, 261, 353, 442, 446 ЦПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження передати за підсудністю до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області (м. Хмільник Вінницької області, вул. Столярчука, 4).
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Суддя Л.П. Шевчук