Справа № 128/2497/26
Провадження №2/148/1694/26
У Х В А Л А
Іменем України
17 липня 2026 року м.Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганич С.В., розглянувши позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,
В С Т А Н О В И В :
16.07.2026 до Тульчинського районного суду Вінницької області згідно ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 16.06.2026 надійшла за підсудністю цивільна справа за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
Вивчивши матеріали справи, доходжу висновку, що ця справа не підсудна Тульчинському районному суду Вінницької області з огляду на таке.
Відповідно до ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 16.06.2026 (а.с.52), вбачається, що вищевказані матеріали позовної заяви було передано за підсудністю до Тульчинського районного суду Вінницької області у зв`язку з тим, що суддя визначив підсудність за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Між тим, частиною 1 ст.30 ЦПК України визначено, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.
У постанові від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17 Верховний Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред`являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.
Наведене свідчить, що вимоги про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна, тобто на них поширюються норми ч.1 ст.30 ЦПК України.
З огляду на те, що спір у даній справі виник з приводу оплати житлово-комунальних послуг, які надавалися позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , тому підстави для розгляду даної позовної заяви в Тульчинському районному суді Вінницької області відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що провадження у справі не може бути відкрито, оскільки справа непідсудна Тульчинському районному суду Вінницької області та підлягає передачі за підсудністю до Вінницького районного суду Вінницької області за місцем знаходження нерухомого майна.
При цьому слід зазначити, що у цьому разі спір між судами про підсудність відсутній з огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17.
На підставі викладеного, керуючись ст.30, 31 ЦПК України, суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Матеріали позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію передати за підсудністю на розгляд до Вінницького районного суду Вінницької області, місцезнаходження якого: вул. Винниченка, 29, м. Вінниця, 21009.
Копію ухвали до відома направити позивачу та її представнику.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: