ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс [телефон приховано], inbox@lg.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
15 липня 2026 року м .Харків Справа № 12/59б
За заявою кредитора - Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк», м. Київ,
до боржника - Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Удовенко Олени Веніславівни, смт Успенка Лутугинського району Луганської області
про неплатоспроможність боржника - фізичної особи
Суддя Смола С.В.
Секретар судового засідання Марченко А.Є.
У засіданні брали участь:
представники учасників справи в судове засідання не прибули.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції звернулось до Господарського суду Луганської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Удовенко Олени Веніславівни.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою від 21.07.2010 порушено провадження у справі про банкрутство боржника - суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Удовенко Олени Веніславівни, у зв`язку з неспроможністю останньої сплатити протягом встановленого законом строку безспірну заборгованість перед кредитором в сумі 712 152 грн 21 коп. Справу порушено за загальною процедурою, передбаченою Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) та з врахуванням особливостей, визначених ст.ст.47-49 Закону про банкрутство, щодо банкрутства суб`єкта підприємницької діяльності - громадянина.
Постановою від 19.08.2010 Господарський суд Луганської області визнав боржника - суб`єкта підприємницької діяльності - фізичну особу Удовенко Олену Веніславівну банкрутом та ввів судову процедуру ліквідації банкрута; ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Бохана О.С.
Ліквідатором були визнані у повному обсязі вимоги наступних кредиторів:
- УПФУ в Лутугинському районі Луганської області - 1 510 грн 27 коп.;
- Луганського відділення Донецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» - 195 532 грн 86 коп.;
- Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - 105 773 грн 73 коп.;
- ДПІ в Лутугинському районі Луганської області - 7 186 грн 61 коп.;
- ВАТ «Державний Ощадний Банк України» - 100 470 грн 58 коп.;
- Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - 47 386 грн 49 коп.;
- Акціонерного Банку «Український комунальний Банк» - 44 874 грн 62 коп.;
- ТОВ «Тідісі Схід» - 9 142 грн 79 коп.;
- ПАТ «БТА Банк» в особі Луганського відділення - 19 167 грн 67 коп.;
Заявлені кредиторські вимоги, включені ліквідатором до Реєстру кредиторських вимог та віднесені до відповідних черг погашення.
Ліквідатором були визнані частково вимоги наступних кредиторів:
- Акціонерного банку «Київська Русь «Відділення «Луганська регіональна дирекція» - 12 919 грн 67 коп.;
- Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» - 68 019 грн 54 коп.;
- ПАТ «Дельта банк» - 6 568 грн 93 коп.
Вимоги Акціонерного банку «Київська Русь» визнані в розмірі 12 584 грн 69 коп.
Ухвалою від 14.03.2011 визнані грошові вимоги ПАТ «Дельта банк» частково в сумі 6 443 грн 93 коп.
Ухвалою від 14.03.2011 визнані грошові вимоги ПАТ «Родовід Банк» частково в сумі 145 361 грн 43 коп.
Згідно довідки від 28.04.2015 №238 справа №12/59б про банкрутство суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Удовенко О.В. вважається втраченою, що зафіксовано Актом експертної комісії Господарського суду Луганської області від 03.04.2015 №1 «Про нестачу архівних справ (документів)» внаслідок настання обставин непереборної сили - проведенням антитерористичної операції (Указ Президента України від 14.04.2014 №405/2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України»).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.05.2015 матеріали провадження з відновлення втрачених матеріалів справи №12/59б про банкрутство суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Удовенко О.В., передано за територіальною підсудністю Господарському суду Луганської області.
Ухвалою від 02.06.2015 частково відновлено втрачені матеріали справи №12/59б про банкрутство суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Удовенко О.В.
Ухвалою від 11.12.2018 здійснено заміну кредитора - Луганську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Луганській області, на Головне управління ДФС у Луганській області.
Розпорядженням керівника апарату суду від 18.01.2019 №27-р відповідно до ч.9 ст.32 Господарського процесуального кодексу України призначено повторний автоматизований розподіл справи №12/59б, у зв`язку із тим, що 17.01.2019 Вища рада правосуддя ухвалила звільнити у відставку суддю ОСОБА_1 .
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Віннікову С.В.
Ухвалою від 11.03.2019 задоволено заяву ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про заміну кредитора у справі; здійснено заміну кредитора - Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».
Ухвалою від 28.10.2019 замінено кредитора у справі - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Вектор Банк».
Ухвалою від 23.03.2020 замінено кредитора у справі - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», його правонаступником - Акціонерним товариством «Альфа-Банк».
Ухвалою від 08.04.2020 замінено кредитора у справі - Головне управління Державної фіскальної служби у Луганській області, його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Луганській області.
Ухвалою від 05.04.2021 замінено кредитора - Головне управління Державної податкової служби у Луганській області, його правонаступником - Головним управління Державної податкової служби у Луганській області як відокремлений підрозділ.
Розпорядженням керівника апарату суду від 02.03.2026 №28/р відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України призначено повторний автоматизований розподіл справи №12/59б, у зв`язку із тим, що суддя Вінніков С.В. відрахований зі штату суддів Господарського суду Луганської області 02.03.2026.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 справу передано для розгляду судді Смолі С.В.
Ухвалою від 09.03.2026 справу №12/59б за заявою ініціюючого кредитора - Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк» до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Удовенко Олени Веніславівни про неплатоспроможність боржника - фізичної особи прийнято до провадження у новому складі суду; визначено учасникам справи у строк до 31.03.2026 (включно) подати суду письмові пояснення щодо подальшого руху судової процедури у справі.
Ухвалою від 27.04.2026 задоволено заяву арбітражного керуючого - керуючого реалізацією Бохана О.С. від 14.04.2026 про дострокове припинення повноважень ліквідатора у справі; відсторонено арбітражного керуючого Бохана Олександра Сергійовича від виконання повноважень керуючого реалізацією у справі №12/59б про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 ; зобов`язано кредиторів боржника у строк до 20.05.2026 (включно) провести засідання зборів кредиторів, на якому визначитися з новою кандидатурою арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реалізацією у справі №12/59б про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 ; надати згоду визначеного арбітражного керуючого на виконання повноважень керуючого реалізацією, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого; подати суду клопотання про призначення керуючим реалізацією погодженої зборами кредиторів кандидатури арбітражного керуючого; зобов`язано кредиторів забезпечити участь повноважних представників на засіданні зборів кредиторів.
Ухвалою від 25.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «БТА Банк» від 18.05.2026 про заміну кредитора правонаступником.
Ухвалою від 12.06.2026 призначено розгляд справи у судовому засіданні на 15.07.2026.
У судове засідання 15.07.2026 представники учасників справи не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема ПАТ «Вектор Банк», ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Банк «Київська Русь», ТОВ «Мережа сервісних станцій «ТІДІСІ-Дальнобой», ПАТ «Родовід Банк», АТ «БТА Банк», АТ «Сенс Банк», ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ПАТ «Укркомунбанк», АТ «Ощадбанк», Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області, ГУ ДПС у Луганській області шляхом доставки електронного примірника ухвали суду від 12.06.2026 до їх зареєстрованих електронних кабінетів в ЄСІТС, що підтверджується відповідними довідками, боржник шляхом розміщення повідомлення на сайті судової влади, що підтверджується відповідною роздруківкою.
Вирішуючи справу, суд виходить із такого.
Провадження у справі 12/59б до 21.10.2019 здійснювалось відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції закону від 22.12.2011 №4212-VI з особливостями, що визначені в ст.ст.90 - 92 цього Закону.
Відповідно до ст.1 вказаного Закону боржник - юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов`язаннями, які виникли у фізичної особи у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов`язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.90 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов`язаних з визнанням фізичної особи - підприємця банкрутом. Підставою для визнання фізичної особи - підприємця банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов`язаннями та/або виконати обов`язок із сплати обов`язкових платежів.
Ухвалою від 28.10.2019 у зв`язку з введенням 21.10.2019 в дію Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) визначено здійснювати подальший розгляд справи за правилами КУзПБ.
Згідно з п.п.2, 4 «Прикінцевих та перехідних положень» КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Тобто, перехід від регулювання передбаченого Законом до регулювання передбаченого Кодексом здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справи про банкрутство відповідно до положень Кодексу.
Частиною 1 ст.2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Діючі положення КУзПБ не ставлять в залежність можливість розгляду справи про банкрутство фізичної особи від того, з яких підстав кредитором заявлено грошові вимоги до боржника, та який правовий статус мав боржник (фізична особа чи фізична особа - підприємець), набуваючи боргові зобов`язання.
У цій справі боржник має непогашені грошові зобов`язання перед кредиторами.
За змістом ст.116 КУзПБ лише боржник фізична особа наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Згідно ч.2 ст.6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника.
У відповідності до ч.1 ст.134 КУзПБ господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.
Аналіз наведеного у сукупності дає підстави для висновку про те, що процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника, тому одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення вимог кредиторів.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказав, що інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна.
Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 зазначив, що у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах ст.ст.3, 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Також зауважив, що окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, в інших випадках за книгою 4 КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на «добровільність банкрутства» фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Отже, судовий контроль у справах про неплатоспроможність фізичних осіб зумовлений дотриманням інтересів сторін у справі та збереженням їх балансу, попередження можливих зловживань і гарантування справедливості процесу банкрутства.
Суд зауважує, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу (постанови Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №922/2817/18, від 12.09.2019 у справі №914/3812/15).
КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).
На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зверталася увага Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду під час касаційного перегляду судових рішень (постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №904/5948/16, від 02.07.2019 у справі №5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі №914/3812/15, від 28.11.2019 у справі №18/1971/12, від 27.02.2020 у справі №910/21227/16).
Суд акцентує, що завданням ліквідатора у ліквідаційній процедурі є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута. Отже, під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси (постанова Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №903/975/14).
Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у разі відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, за відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (висновок про застосування норм права, який викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі №904/9631/15).
Зазначені висновки було сформовано Верховним Судом щодо здійснення процедури ліквідації юридичних осіб, водночас, колегія суддів зауважила на доцільності врахування зазначеного принципу також при розгляді справ про неплатоспроможність фізичних осіб, враховуючи, що відповідно до ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
У справі №12/59б з 19.08.2010 обов`язки ліквідатора, а у подальшому керуючого реалізацією виконував арбітражний керуючий Бохан О.С., проте на протязі майже 16 років дієвих заходів щодо здійснення процедури погашення боргів вжито не було.
Також арбітражний керуючий, подаючи заяву про дострокове припинення повноважень ліквідатора у справі, зазначив, що проведення оціночної вартості залишку ліквідаційної маси боржника не вбачається можливим через окупацію території Луганської області.
У зв`язку з викладеним та заявою Бохана О.С. від 14.04.2026 ухвалою від 27.04.2026 останнього відсторонено від виконання повноважень керуючого реалізацією у справі №12/59б про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 та зобов`язано кредиторів боржника у строк до 20.05.2026 (включно) провести засідання зборів кредиторів, на якому визначитися з новою кандидатурою арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реалізацією у справі №12/59б про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 ; надати згоду визначеного арбітражного керуючого на виконання повноважень керуючого реалізацією, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого; подати суду клопотання про призначення керуючим реалізацією погодженої зборами кредиторів кандидатури арбітражного керуючого.
Суд наголошує, що до абз.2 ч.1 ст.28 КУзПБ арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) чи зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи).
Станом на момент розгляду справи кредитори вимог ухвали суду від 27.04.2026 не виконали, пропозицій щодо погодженої кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реалізацією у справі №12/59б не подали, що свідчить про їх незацікавленість у цій справи.
Отже, процедура погашення боргів зведена нанівець вже багато часу.
Суд бере до уваги, що саме збори кредиторів є представницьким органом, через який кредитори мають можливість безпосередньо брати участь у вирішенні важливих організаційних питань у справі про неплатоспроможність.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах, відсутність прояву активних дій та пасивна поведінка кредитора щодо вжитих ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі свідчить про відсутність у нього зацікавленості у ефективності здійснення ліквідаційної процедури та не відповідає меті участі кредитора у справі. До того ж може сприяти збільшенню витрат у ліквідаційній процедурі та тривалості здійснення провадження у справі, що не відповідає цілям та завданням господарського судочинства.
Суд констатує, що в цій справі кредитори самоусунулися від участі у справі та не виявляють жодного інтересу до перебігу процедури погашення боргів.
Редакцією Закону про банкрутство, чинною до 21.10.2019 (ст.115), та Кодексом України з процедур банкрутства (ст.30) встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор, керуючий реструктуризацією та керуючий реалізацією) виконує повноваження за грошову винагороду та визначено порядок і умови оплати діяльності арбітражного керуючого.
Отже, виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого реалізацією у справі про неплатоспроможність обумовлюється тим, що надання таких послуг є оплатним, у тому числі за рахунок кредиторів у справі про неплатоспроможність.
Суд наголошує, що відповідно до п.3 ч.8 ст.123 КУзПБ до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про звернення у випадках, передбачених цим Кодексом, до господарського суду з клопотання про призначення керуючого реалізацією.
Суд констатує, що від кредиторів доказів проведення зборів кредиторів та пропозицій щодо кандидатури арбітражного керуючого не надходило, матеріали справи не містять будь-яких пропозицій кредиторів щодо порядку здійснення подальшого провадження у цій справі про неплатоспроможність, у тому числі щодо погодження кандидатури керуючого реалізацією та визначення джерел оплати його послуг.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність прояву активних дій та пасивну поведінку кредиторів щодо проведення процедури погашення боргів та вжитих керуючим реалізацією заходів, що свідчить про відсутність у них зацікавленості у результатах процедури погашення боргів та не відповідає меті участі кредитора у справі.
Приписи КУзПБ передбачають, що участь кредитора у справі про банкрутство не може бути формальною. Будучи учасником такого провадження кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.
Відсутність прояву активних дій та пасивна поведінка кредитора у справі може сприяти збільшенню витрат у процедурі погашення боргів та тривалості здійснення провадження у справі, що не відповідає цілям та завданням господарського судочинства.
Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану ведення справи про банкрутство, зокрема цікавитися вжитими керуючим реалізацією діями у процедурі погашення боргів та заходами, направленими на виявлення, розшук та повернення майна банкрута, ефективністю таких заходів та вчиняти відповідні дії, передбачені його обсягом прав та повноважень, тощо.
Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про неплатоспроможність - задоволення (погашення) його вимог.
Процедури банкрутства за вимогами КУзПБ мають строковий характер. Зокрема, у відповідності до ч.1 ст58 КУзПБ у ліквідаційній процедурі ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника. у строк що не перевищує 12 місяців
Як вже зазначалося вище, постановою Господарського суду Луганської області від 19.08.2010 зобов`язано ліквідатора в строк до 19.02.2011 виконати ліквідаційну процедуру.
Не зважаючи на те, що процедура погашення боргів у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 триває майже 16 років, проте до теперішнього часу ця процедура є незавершеною.
За змістом положень ст.ст.2, 90, 113, 123, 126, 128, 129 КУзПБ закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи під час судової процедури реструктуризації боргів боржника можливе:
- зі спеціальних підстав, визначених ч.7 ст.123 КУзПБ, ч.11 ст.126 КУзПБ;
- із загальних підстав, визначених п.п.1-8 ч.1 ст.90 КУзПБ (тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися боржника - фізичної особи);
- в інших випадках, передбачених законом (п.9 ч.1 ст.90 КУзПБ), зокрема визначених п.п.1-7 ч.1 ст.231 ГПК України, в тих межах, що стосуються судової процедури неплатоспроможності фізичної особи.
При цьому, у випадку об`єктивної неможливості погашення вимог кредиторів, закриття провадження у справі про банкрутство\неплатоспроможність, фізична особа-боржник має легітимні підстави для очікування, зокрема, на застосування судом процедури звільнення її від боргів.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Параграф 1 статті 6 Конвенції зобов`язує держави-учасниці організовувати правові системи таким чином, аби забезпечити відповідність судів її різноманітним вимогам. Сукупність порушень держави створює судову практику, що несумісна з Конвенцією (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Боттацці проти Італії»)).
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику ЄСПЛ як джерело права.
Суд неодноразово встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, в яких порушувалися питання про тривалість провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Смірнова проти України», у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).
ЄСПЛ у рішенні у справі «Сюрмелі проти Німеччини» визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.
Близького за змістом висновку ЄСПЛ дійшов у рішенні у справі «Парінов проти України», в якому суд визнав тривалість провадження у справі про банкрутство понад дев`ять років такою, що не відповідала вимозі «розумного строку», а отже порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу «належного урядування» і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України»).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 у справі №906/1290/15 зазначила, що «відсутність предмета спору» в розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акту).
Отже, суд констатує, що провадження у цій справі №12/59б про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 майже 16 років перебуває на стадії процедури погашення боргів, яка об`єктивно не здійснюється у зв`язку з перебуванням активів боржника на тимчасово окупованій території, а також через відсутність погодженої зборами кредиторів кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реалізацією у справі, що в свою чергу обумовлене ігноруванням кредиторами вимог ухвал суду та їх самоусуненням від участі у справі.
У свою чергу неможливість завершення процедури погашення боргів з наведених вище причин має своїм наслідком порушення принципу розгляду справи впродовж розумного строку, а також порушує права кредиторів, вимоги яких визнані судом та включені до реєстру, однак не можуть бути задоволені майже 16 років з огляду на триваючу дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Узявши до уваги все вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність фактичних та юридичних підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 на підставі приписів п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.
Правові позиції щодо закриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з об`єктивною неможливістю здійснити розгляд справи упродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Закону про банкрутство викладені в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №906/1290/15, від 17.04.2024 у справі №5006/27/116б/2012, від 10.12.2024 у справі №5/119б, від 11.12.2024 у справі №22/20б/2011.
Указані обставини в їх сукупності, а також відсутність у матеріалах справи відомостей про наявність у банкрута майна, за рахунок реалізації якого в процедурі погашення боргів було б можливо задовольнити визнані судом вимоги кредиторів, унеможливлюють успішне завершення процедури погашення боргів боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети цієї процедури, що через призму судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання про закриття провадження у цій справі.
Також суд бере до уваги, що специфіка правовідносин у процедурі погашення боргів полягає у необхідності комплексного та збалансованого регулювання приватно-правових та публічно-правових інтересів щодо неплатоспроможної особи, що вимагає застосування приватно-правових та публічно-правових механізмів у ході провадження у справі про банкрутство.
Тобто процедура погашення боргів щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес.
Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
На переконання суду перебування боржника майже 16 років в процедурі погашення боргів без жодної реальної перспективи її завершення та відсутність погодженої зборами кредиторів кандидатури керуючого реалізацією суперечить публічному інтересу.
Поряд із цим слід зауважити на тому, що факт закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з указаних вище підстав, у свою чергу, не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості, не перешкоджає виконанню ним своїх наявних грошових зобов`язань.
Керуючись ст.ст.1, 2, 90 КУзПБ, ст.ст.231, 234 - 235, 240 ГПК України, суд
У Х В А Л И В:
1. Закрити провадження у справі №12/59б за заявою Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк» про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
2. Припинити дію мораторію у справі №12/59б за заявою Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк» про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 21.07.2010.
3. Припинити процедуру погашення боргів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
4. Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі №12/59б за заявою Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк» про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 .
5. Оприлюднити на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет (https://court.gov.ua/unknown/) повідомлення про постановлення цієї ухвали, текст якого додається.
6. Ухвалу надіслати:
- ГУ ДПС у Луганській області;
- ОСОБА_2 ;
- ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Відділення «Луганська регіональна дирекція»;
- ПАТ «Родовід Банк»;
- ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»;
- ПАТ «Укркомунбанк»;
- ТОВ «Мережа Сервісних станцій «ТІДІСІ-Дальнобой»;
- ПАТ «Вектор Банк»;
- АТ «Державний Ощадний Банк України»;
- АТ «Сенс Банк»;
- Головному Управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області;
- ПАТ «Дельта Банк»;
- АТ «БТА Банк»;
- Державному реєстратору Харківської міської ради.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 20.07.2026 у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України, та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 20.07.2026.
Інформацію щодо стану розгляду справи можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/.
Суддя Сергій СМОЛА