Справа № 592/7749/26
Провадження № 2/592/2557/26
УХВАЛА
20 липня 2026 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Титаренко В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною позовною заявою та просить розірвати шлюб укладений між позивачем та відповідачем, зареєстрований 21.11.2025 Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 17448; судові витрати покласти на позивача.
Ухвалою від 27 травня 2026 року суд прийняв справу до розгляду та відкрив провадження в цивільній справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.
29.05.2026 від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить суд надати сторонам строк для примирення терміном на три місяці. Вважає, що сім`я може бути збережена.
01.06.2026 від позивача надійшли заперечення на клопотання про надання строку на примирення, які мотивує тим, що подальше збереження шлюбу неможливе та суперечить його інтересам. Вказує про те, що спільних дітей у сторін немає, майнових та інших спорів між ними також немає. Надання строку на примирення не призведе до відновлення сім`ї, а лише штучно затягне судовий процес та призведе до невиправданого зволікання у вирішенні справи.
Дослідивши матеріали справи, заяви сторін, суд не вбачає обґрунтованих підстав для надання строку для примирення подружжю, з огляду на таке.
Згідно з ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити строк для примирення подружжя, який не може перевищувати шість місяців, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 СК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення подружжя, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 СК України.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Оцінюючи відповідність вжиття заходів щодо примирення подружжя моральним засадам суспільства, суд ураховує положення ст. 51 Конституції України, якою передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка та ст. 24 СК України, яке закріплює як умову укладення шлюбу вільну згоду жінки та чоловіка на шлюб та заборону примушування жінки та чоловіка до шлюбу. На думку суду, ця умова діє не тільки при укладенні шлюбу, а й протягом його існування.
Згідно з ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Здійснення судом заходів до примирення подружжя, надання сторонам строку на примирення, є правом, а не обов`язком суду.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.05.2019 у справі № 442/6319/16-ц та від 11.06.2019 у справі № 605/434/18.
Суд враховує позицію позивача, який наполягає на розірванні шлюбу, та заперечує проти надання строку для примирення, вважає примирення неможливим.
Суд також ураховує положення частини третьої та четвертої статті 56 СК України, якими передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Крім того, суд ураховує, що справа перебуває в провадженні суду з 27.05.2026, більше місяця, що, на думку суду, є достатнім часом для примирення подружжя. Суд вважає важливим факт, що протягом такого значного проміжку часу подружжя так і не примирилось.
Ураховуючи вище викладене та з огляду на відсутність з боку позивача волевиявлення щодо встановлення строку для примирення з дружиною, суд уважає, що задоволення клопотання відповідача буде суперечити статті 51 Конституції України, статтям 24, 56 СК України, а тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 24, 55, 56, 111 СК України, ст. 240, 251, 259, 260, 353 ЦПК України,
постановив:
у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання строку для примирення подружжя у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вікторія ТИТАРЕНКО