ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
20 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/24963/26
категорія 111000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченко Є.Ю., розглядаючи позовну заяву 25 гарнізонного будинку офіцерів до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування акту та податкового повідомлення - рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного надійшла позовна заява 25 гарнізонного будинку офіцерів до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Акт позапланової виїзної документальної перевірки від 04.03.2026 №3644/06-30-24-08/09891006;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.04.2026 №0[телефон приховано];
- стягнути на користь військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області сплачений судовий збір в розмірі 5 324,80 грн. (п`ять тисяч триста двадцять чотири) гривні 80 копійок.
Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
На підставі частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;
8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Як вбачається із поданої до суду позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати акт перевірки.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення уповноваженими органами відповідної перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства.
Висновки відповідача, викладені у акті перевірки, мають юридичне значення для позивача лише після того, як вони будуть відображені у рішенні, прийнятому уповноваженою особою цього органу, в основу якого покладені згадувані висновки акта, та яке може бути оскаржене ним в порядку і строки визначені чинним законодавством.
Таким чином, акт, складений за результатами проведення перевірки, в якому зафіксовані факти певних порушень, виявлених відповідачем, не мають обов`язкового характеру в сфері публічно-правових відносин, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов`язків осіб чи суб`єктів владних повноважень, внаслідок чого, не можуть оскаржуватись в адміністративному суді.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17 та у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №826/4/16, від 23.09.2020 у справі № 640/2911/19.
Також, позивач просить стягнути сплачений судовий збір на користь військової частини НОМЕР_1 , яка не стороною у справі.
Позовна заява, окрім відомостей щодо позивача та відповідача, містить відомості про третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ДПС України. При цьому статус останньої самостійно визначено позивачем у позові.
Згідно ч.5 ст.161 КАС України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
В силу приписів частини 5 статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Таким чином, самостійне залучення позивачем до участі в справі третьої особи шляхом зазначення її в позовній заяві суперечить вимогам ст.ст. 49, 161 КАС України, вступ третіх осіб до участі у справі відбувається за ухвалою суду.
У разі необхідності позивач одночасно з поданням до суду позову може подати заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Проте така заява повинна бути викладена окремо, з урахуванням положень ч. 4 ст. 49 КАС України, та додана до позову відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути недоліки шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви з викладенням позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 5 КАС України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву 25 гарнізонного будинку офіцерів залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Є.Ю. Романченко