Судові рішення

Ухвала № 138331930 у справі № 240/20178/26 від 20.07.2026

Ухвала від 20.07.2026 в адміністративній справі № 240/20178/26 (категорія «Військової служби»). Суд: Житомирський окружний адміністративний суд, суддя Приходько Оксана Григорівна.

Справа№ 240/20178/26
СудЖитомирський окружний адміністративний суд
СуддяПриходько Оксана Григорівна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськової служби
Дата ухвалення20.07.2026
Надійшло до реєстру21.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138331930

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/20178/26

категорія 106030200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті щомісячного грошового забезпечення, всіх одноразових виплат, а також всіх інших належних додаткових видів грошового забезпечення з 02 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове, які визначити шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, встановленого статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячне грошове забезпечення, всі одноразові виплати, а також всі інші належні додаткові види грошового забезпечення з 02 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове, які визначити шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 7 Закону України 01 січня календарного року, "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті щомісячного грошового забезпечення, всіх одноразових виплат, а також всіх інших належних додаткових видів грошового забезпечення з 01 січня 2023 року по 14 серпня 2023 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове, які визначити шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, встановленого статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячне грошове забезпечення, всі одноразові виплати, а також всі інші належні додаткові види грошового забезпечення з 01 січня 2023 року по 14 серпня 2023 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове, які визначити шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, встановленого статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року.

Оскільки за доданими до позову матеріалами не видавалось можливим пересвідчитись щодо звернення до суду із заявленими вимогами за період з 19 липня 2022 року по 14 серпня 2023 року у межах встановленого статтею 233 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) строку звернення до суду у такій категорії спорів, про що викладено в ухвалі від 02 червня 2026 року, суд, приймаючи позовну заяву до розгляду, витребував у Військової частини НОМЕР_1 додаткові докази задля перевірки відповідних обставин.

Разом з відзивом на позовну заяву відповідач подав суду: копію картки особового рахунка з підписом військовослужбовця ОСОБА_1 про отримання грошового атестата; копію грошового атестата ОСОБА_1 від 14 серпня 2023 року № 891 з підписом ОСОБА_1 у графі 14 "Правильність даних, зазначених в атестаті, підтверджую", а також витяг із Книги обліку виданих грошових атестатів із записом за порядковим № 891 щодо видачі ОСОБА_1 під підпис грошового атестата 14 серпня 2023 року. Водночас, військова частина повідомила про відсутність документального підтвердження ознайомлення ОСОБА_1 до отримання відповіді відповідача від 09 квітня 2026 року № 175 з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення, як-то докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення тощо.

Визначаючись у цій справі щодо строку звернення до суду із заявленими вимогами, суд, в силу положення частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховує висновки Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2025 року у справі № 460/7194/24, відповідно з якими ключовим для визначення початку відліку строку звернення до суду із вимогами щодо перерахунку заробітної плати (грошового забезпечення) починаючи з 19 липня 2022 року (набрання чинності Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX) є день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (частина перша 233 Кодексу законів про працю України; надалі - КЗпП України), або день отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні (частина друга 233 КЗпП України). Верховний Суд у цій постанові звернув увагу, що основним орієнтиром, який дозволив би однозначно визначати момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права на виплату належного йому розміру грошового забезпечення, є дата ознайомлення військовослужбовця з документом, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат. Такий висновок узгоджується з висновками судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23.

Разом з тим, у згаданій постанові від 12 грудня 2025 року у справі № 460/7194/24 Верховний Суд резюмував, що ураховуючи щомісячний характер нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, правовідносини щодо невиплати сум грошового забезпечення позивача за період з 19 липня 2022 року регулюються приписами частини першої статті 233 КЗпП України, яка початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову пов`язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (пункт 24 цієї постанови).

Оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, яка утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, звернення до суду із заявленими позовними вимогами щодо перерахунку грошового забезпечення, нарахованого на виплаченого упродовж проходження позивачем військової служби, у тому числі й з 19 липня 2022 року, необмежено строком.

Водночас, у цій же постанові від 12 грудня 2025 року у справі № 460/7194/24 Верховний Суд виснував, що нарахування та виплата грошового забезпечення за фактично відпрацьований час у місяці звільнення (тобто наразі у цій справі з 01 по 14 серпня 2023 року), підлягає виплаті роботодавцем у складі повного розрахунку відповідно до статті 116 КЗпП України, а тому цей період охоплюється частиною другою статті 233 КЗпП України, яка визначає, що тримісячний строк звернення до суду починається з моменту отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.

Враховуючи правові висновки судової палати Верховного Суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23, початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 01 по 14 серпня 2023 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

Дослідивши зміст наданого відповідачем примірника грошового атестата № 891 лейтенанта ОСОБА_1 суд констатує, що підпис позивача у графі 14 грошового атестата, який повною мірою відображає фактичні суми нарахувань та виплат з 01 по 14 серпня 2023 року при вибутті до нового місця служби, поряд із підписом у колонці "20" картки особового рахунку військовослужбовця та у книзі обліку виданих грошових атестатів, є достатнім підтвердженням ознайомлення позивача у день виключення зі списків особового складу з нарахованими сумами грошового забезпечення.

Такі висновки суду повною мірою узгоджуються з позицією Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2026 року у справі № 140/1662/24, у якій Суд звернув увагу на те, що форма грошового атестата передбачає пункт 14 такого змісту: "Правильність даних, зазначених в атестаті, підтверджую ….. (підпис військовослужбовця)."

Отже, як закцентував Верховний Суд, про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення військовослужбовець, який вибуває до нового місця служби, або який звільняється з військової служби, дізнається у день виключення його зі списків особового складу військової частини (місця служби) шляхом засвідчення особистим підписом на грошовому атестаті.

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд звертає увагу, що нормою частини третьої статті 123 КАС України передбачено, що у разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

В силу норми частини п`ятої статті 242 КАС України суд зобов`язаний враховувати висновки Верховного Суду при застосуванні норм права, а тому, з урахуванням правових висновків Верховного Суду у постановах від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23, від 12 грудня 2025 року у справі № 460/7194/24, від 10 квітня 2026 року у справі № 140/1662/24, оскільки в частині позовних вимог за період з 01 по 14 серпня 2023 року строк звернення до суду сплинув 15 листопада 2023 року, враховуючи звернення до суду з цим позовом 28 травня 2026 року, позовну заяву належить залишити без руху з наданням позивачу строку для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в частині заявлених позовних вимог за період з 01 по 14 серпня 2023 року із наведенням поважних причин пропуску цього процесуального строку з доданням належних доказів на підтвердження відповідних обставин.

При цьому суд зауважує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Керуючись статтями 122, 123, 171, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період з 01 серпня 2023 року по 14 серпня 2023 року із зазначенням поважних підстав для поновлення цього строку.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається без розгляду якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними.

Копію цієї ухвали надіслати особі, яка звернулась з позовом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.Г. Приходько

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
12.08.2026 Ухвала № 138958674 Житомирський окружний адміністративний суд
02.06.2026 Ухвала № 137074495 Житомирський окружний адміністративний суд