ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
про залишення позовної заяви без розгляду
20 липня 2026 року м. Ужгород № 260/5028/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії.
17 липня 2026 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без виклику сторін.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до вимог ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У відповідності до ч.8 ст.59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Частиною 4 ст.59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Згідно із ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч.2 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Судом встановлено, що позовну заяву було подано представником - адвокатом Голодняк Дарією Миколоївною.
На підтвердження своїх повноважень до позовної заяви додано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВН №1743379 та договір про надання правової (правничої) допомоги б/н від 06 липня 2026 року, на підставі якого видано ордер.
Згідно пункту 2.3 згаданого договору, адвокат має право:
- 2.3.1. Звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, персональних даних, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб);
- 2.3.2. Представляти і захищати права, свободи та інтереси Клієнта у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами;
- 2.3.3.Знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом;
- 2.3.4. Ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання Договору документами та матеріалами;
- 2.3.5. Складати заяви, проекти скарг, клопотання, інші правові документи, підписувати та подавати їх у встановленому законом порядку;
- 2.3.6.Посвідчувати копії документів у справах, які веде Адвокат, крім випадків, якщо законом встановлено інший обов`язковий спосіб засвідчення копій документів;
- 2.3.7.Отримувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань;
2.3.8. Користуватися іншими правами, передбаченими Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами;
2.3.9. Направляти Клієнту повідомлення засобами: поштового зв`язку; електронної пошти;телефонного та/або факсимільного зв`язку та ін..
Суд зазначає, що поданий договір про надання правової допомоги адвоката б/н від 06 липня 2026 року, не містить жодної згадки про надання адвокату права на підписання позовної заяви чи подання такої позовної заяви до Закарпатського окружного адміністративного суд, чи іншого суду взагалі.
Таким чином, суд констатує, що в матеріалах позовної заяви відсутні докази на підтвердження повноважень Голодняк Дарії Миколаївни підписувати від імені Якими Івана Івановича позовну заяву, чи подавати таку заяву до суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 травня 2026 року по справі №638/17344/25 зазначив:
"24. Ордер, як документ, що видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, за своєю правовою природою є похідним від договору про надання правничої допомоги. Саме договір визначає виникнення правовідносин між адвокатом і клієнтом, а також може містити умови щодо обсягу повноважень адвоката та можливих їх обмежень.
25. Тому за наявності у матеріалах справи договору про надання правничої допомоги суд не може обмежитися лише констатацією відсутності ордера чи довіреності, а має перевірити, чи підтверджує поданий договір дійсне волевиявлення особи на представництво її інтересів адвокатом у відповідній справі та на вчинення конкретної процесуальної дії.
26. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 761/5870/24 звернув увагу, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги, а ордер є документом, який видається адвокатом на підставі такого договору та фактично підтверджує наявність у адвоката повноважень, що виникли з договірних відносин між адвокатом і клієнтом.
27. Хоча зазначений висновок сформульований у справі цивільної юрисдикції, він є релевантним для цієї справи з огляду на подібність процесуального регулювання підтвердження повноважень адвоката у цивільному та адміністративному судочинстві, а також на єдину матеріально-правову основу таких повноважень, визначену статтею 26 Закону № 5076-VI.
28. Відсутність у частині четвертій статті 59 КАС України прямої вказівки на договір про надання правничої допомоги не виключає необхідності оцінки такого договору, якщо він поданий адвокатом на підтвердження повноважень. За змістом статті 26 Закону № 5076-VI договір про надання правничої допомоги є правовою підставою здійснення адвокатської діяльності та може підтверджувати волевиявлення особи на представництво її інтересів адвокатом, за умови, що його зміст дає змогу встановити особу клієнта, предмет правничої допомоги та обсяг повноважень адвоката у відповідній справі.
29. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю підтверджує статус особи як адвоката. Водночас наявність такого статусу сама по собі не є достатньою для підтвердження повноважень на представництво інтересів конкретної особи в конкретній справі. Такі повноваження мають випливати з документа, який підтверджує волевиявлення клієнта на надання йому правничої допомоги та визначає обсяг відповідного представництва."
У постанові від 18 травня 2026 року по справі №638/17344/25 Верховний Суд дійшов висновку, що суд має перевірити, чи дає зміст договору договору про надання правничої допомоги змогу встановити особу клієнта, зв`язок договору з відповідною справою, обсяг наданих адвокату повноважень та відсутність обмежень щодо вчинення конкретної процесуальної дії.
Згідно з вимогами п.3 ч.4 ст.169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки, адвокат Голодняк Д.М., як представник Якима І.І. не надав належного документу на підтвердження своїх повноважень у Закарпатському окружному адміністративному суді, то суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі Пелевін проти України (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі Наталія Михайленко проти України (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Згідно з вимогами п.2 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.4 ст.240 КАС особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
У відповідності ч.3 та 5 ст.240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.240 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 240, 256 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.
Суддя П.П.Микуляк