Судові рішення

Ухвала № 138332873 у справі № 754/10607/26 від 20.07.2026

Ухвала від 20.07.2026 в адміністративній справі № 754/10607/26 (категорія «Загальнообов’язкового державного пенсійного страхування»). Суд: Київський окружний адміністративний суд, суддя Панченко Н.Д.

Справа№ 754/10607/26
СудКиївський окружний адміністративний суд
СуддяПанченко Н.Д.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗагальнообов’язкового державного пенсійного страхування
Дата ухвалення20.07.2026
Надійшло до реєстру21.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138332873

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

передачу справи за підсудністю

20 липня 2026 року м. Київ 754/10607/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали позову ОСОБА_1 до Національного космічного агентства України, Пенсійного фонду України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про порушення умов контракту, забезпечення виконання контракту та повернення коштів (пенсії),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду міста Києва з позовом в якому просить суд виконати контракт та проконтролювати виконання, зупинити злочин та повернути пенсію, забезпечивши виконання контракту ОСОБА_3 , ОСОБА_2 шляхом направлення грошей через «Нову Пошту» у зв`язку із наявністю розписки про утримання позивача.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 12.06.2026 справу передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зміст ухвали Деснянського районного суду міста Києва, суд зазначає таке.

Наполягаючи на підсудності цього спору Київському окружному адміністративному суду, Деснянський районний суд міста Києва навів розлогі цитати статей 5, 20, 29 КАС України та загальні приписи практики ЄСПЛ щодо права на справедливий суд, тобто місцевий суд обмежився цим текстовим масивом без його прив`язки до обставин даної справи.

Тобто обґрунтування підсудності сформовано виключно на підставі суб`єктного критерію (статусу учасників справи), за відсутності дослідження предметної складової спору - аналізу конкретних позовних вимог та суті спірних правовідносин, з якими закон безпосередньо пов`язує визначення компетентного суду.

Загальні приписи Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантують кожному право на розгляд його справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Вирішуючи питання про наявність процесуальних підстав для прийняття справи до свого провадження та відкриття провадження у справі № 754/10607/26, Київський окружний адміністративний суд виходить з того, що належне визначення юрисдикції та підсудності спору передбачає обов`язкове врахування як суб`єктного, так і предметного критеріїв.

За загальним правилом, підсудність адміністративних справ є процесуальним інститутом, що розмежовує компетенцію щодо розгляду і вирішення справ між судами. Визначення компетентного суду здійснюється, насамперед, залежно від предмета публічно-правового спору, його суб`єктного складу та характеру спірних правовідносин.

Предметна підсудність визначає сукупність правил, що розмежовують компетенцію судів залежно від суті спірних правовідносин. Розгляд судом предметно непідсудної йому справи є порушенням гарантій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи «судом, встановленим законом», що призводить до ухвалення незаконного рішення та позбавляє учасників справи права на належний судовий захист.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року, заяви № 29458/04 та № 29465/04), фраза «встановленого законом» охоплює не лише правову основу існування суду, але й дотримання цим судом процесуальних норм, які регулюють його юрисдикцію та компетенцію.

Дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї матеріали, суд встановив, що позовні вимоги ОСОБА_1 звернені до фізичних осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Зі змісту заявлених вимог вбачається, що позивач просить суд: примусити відповідачів виконати умови контракту та проконтролювати його виконання, зупинити порушення її прав та повернути грошові кошти (пенсію) шляхом їх направлення через поштового оператора.

За наслідками аналізу первинних матеріалів справи судом не встановлено наявності жодних позовних вимог, звернених до суб`єкта владних повноважень у розумінні пунктів 2, 7 частини першої статті 4 КАС України, як і не виявлено фактів здійснення відповідачами владних управлінських функцій на основі законодавства.

Спір стосується цивільно-правових (договірних) відносин між фізичними особами та захисту майнових прав позивача від дій інших громадян.

Сама по собі наявність у позовній заяві згадки про грошові кошти як пенсійні виплати за відсутності вимог до органів Пенсійного фонду України чи інших суб`єктів владних повноважень не змінює приватноправової природи цього спору та не перетворює його на публічно-правовий.

Зважаючи на викладене, даний спір за предметом та суб`єктним складом відноситься до цивільної юрисдикції та підлягає розгляду місцевим загальним судом у порядку цивільного судочинства.

Суд зазначає, що приписи статті 29 КАС України безпосередньо не врегульовують порядок повернення справи, яка надійшла за предметною непідсудністю з суду іншої юрисдикції. Водночас, згідно з частиною шостою статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

За аналогією процесуального закону (пункт 2 частини першої статті 29 КАС України) справу, яка надійшла до суду з порушенням правил предметної підсудності, належить передати (повернути) до компетентного суду.

При цьому суд звертає увагу, що в даному випадку відсутній факт виникнення забороненого законом спору про підсудність (ст. 30 КАС України).

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року у справі № 855/364/19, якщо суд першої інстанції перенаправив справу, яка за предметом спору та суб`єктним складом належить до його юрисдикції, а суд, якому була направлена справа, повернув її назад внаслідок порушення правил підсудності, таке рішення не розцінюється як спір про підсудність. Вказані дії є виконанням вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості інституту підсудності та гарантією розгляду справи належним судом.

Враховуючи, що Київський окружний адміністративний суд не є компетентним судом для розгляду даної справи за предметним критерієм, а її розгляд адміністративним судом призведе до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, матеріали справи № 754/10607/26 підлягають передачі (поверненню) за підсудністю до Деснянського районного суду міста Києва для розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 19, 20, 243, 248, 256, 294, КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Матеріали справи №754/10607/26 за позовом ОСОБА_1 до Національного космічного агентства України, Пенсійного фонду України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про порушення умов контракту, забезпечення виконання контракту та повернення коштів (пенсії), передати на розгляд Деснянського районного суду м. Києва (02225, м. Київ, проспект Червоної Калини, 5В).

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
12.06.2026 Ухвала № 137332723 без тексту Деснянський районний суд міста Києва