КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову в забезпеченні позову
20 липня 2026 року Справа №320/27344/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 та МОУ, які полягають у відображенні в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів відомостей про Позивача як про військовозобов?язаного без належних правових підстав і у невжитті заходів щодо виправлення (усунення) недостовірних даних про нього.
2. Зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести зміни до Реєстру, усунувши недостовірний запис про Позивача як військовозобов?язаного та приведши облікові дані у відповідність до наявних у нього документів (тобто фактично виключивши його з обліку або перевівши до відповідного статусу).
3. Зобов?язати Міністерство оборони України як держателя та адміністратора Реєстру забезпечити технічну реалізацію цих змін у базі даних Реєстру та в електронному військово-обліковому документі Позивача.
4. У разі якщо відповідачі не нададуть жодного документа (наказу, рішення чи висновку ВЛК), який би підтверджував законність взяття Позивача на облік після 10.06.2008 р., зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_3 і МОУ виключити Позивача з військового обліку та відобразити це в Реєстрі та електронному документі.
5. Альтернативно, якщо суд вважатиме, що питання виключення вимагає додаткової процедури, зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_3 і МОУ негайно внести до Реєстру відомості про право Позивача на відстрочку від призову під час мобілізації як педагогічного працівника (на підставі ст.23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») та забезпечити відображення цих відомостей в електронному військово-обліковому документі до моменту остаточного приведення даних у відповідність до Закону.
6. Зобов?язати відповідачів надати Позивачу офіційний витяг/довідку з Реєстру із зазначенням дати і часу первинного внесення запису про Позивача, історії всіх змін цього запису (дати, часи, підстави змін, персональні дані осіб, які здійснювали записи), а також з інформацією про наявність або відсутність відомостей про його право на відстрочку. У разі якщо у витязі не можуть бути відображені всі ці дані, надати окрему офіційну довідку з відповідними відомостями.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, справу визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
17.07.2026 позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом:
1. Заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 , Міністерству оборони України, їх посадовим і службовим особам до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/27344/26 вчиняти щодо позивача - ОСОБА_1 - дії, що ґрунтуються виключно на спірному відображенні позивача у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів як військовозобов`язаного, без надання належного документа-підстави повторного взяття позивача на військовий облік після 10.06.2008 р. та без належного відображення його права на відстрочку як педагогічного працівника, а саме:
1.1. здійснювати заходи оповіщення та виклику позивача, якщо такі заходи ґрунтуються саме на спірному записі в Реєстрі;
1.2. направляти позивача на військово-лікарську комісію на підставі спірного військово-облікового статусу;
1.3. ініціювати, підтримувати або продовжувати заходи доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3, якщо такі заходи ґрунтуються саме на спірному записі в Реєстрі;
1.4. звертатися до органів Національної поліції або підтримувати вже направлене звернення щодо доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3, якщо таке звернення ґрунтується саме на спірному записі в Реєстрі;
1.5. вживати щодо позивача мобілізаційних заходів, що ґрунтуються саме на зазначеному спірному записі, - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/27344/26.
2. Вирішити питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із поданням цієї заяви про забезпечення адміністративного позову, зокрема судового збору за її подання, під час ухвалення судового рішення у справі та стягнути такі документально підтверджені витрати з відповідачів на користь позивача у разі задоволення позову.
В обґрунтування заяви вказує, що є педагогічним працівником закладу загальної середньої освіти - вчителем історії та правознавства Ліцею №214 Оболонського району м. Києва, працює за основним місцем роботи на 1,5 ставки, тобто більше ніж на 0,75 ставки, та має передбачене Законом право на відстрочку як педагогічний працівник, має чинний військово-обліковий документ, який підтверджує зняття його з військового обліку 10.06.2008 р. на підставі п. 5 пп. 2 ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Позивач наразі перебуває у спірному правовому статусі, оскільки має чинний військово-обліковий документ про зняття з військового обліку та не визнає себе військовозобов`язаним, в свою чергу, електронна система продовжує відображати його у статусі, який позивач оскаржує у цій справі, не відображає його право на відстрочку як педагогічного працівника та створює нові негативні наслідки. До вирішення справи по суті збереження спірного запису створює для позивача реальний ризик застосування до нього заходів, що ґрунтуються саме на цьому недоведеному статусі, зокрема заходів оповіщення, виклику, направлення на військово-лікарську комісію, ініціювання доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3, складення адміністративних матеріалів та інших мобілізаційних заходів. Зазначає, що після відкриття провадження у справі, у мобільному застосунку «Резерв+» щодо позивача було відображено повідомлення про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до Національної поліції з метою доставлення позивача для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210 або статтею 210-1 КУпАП, а також з`явилася позначка «Вас розшукує ІНФОРМАЦІЯ_3», що підтверджує, те що спірний запис у Реєстрі вже використовується як підстава для ініціювання щодо позивача негативних правових наслідків, зокрема заходів доставлення та можливого складення адміністративних матеріалів. Отже, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача, оскільки до вирішення справи по суті позивач може зазнати наслідків саме того статусу, законність якого оскаржується в цьому судовому провадженні.
Дослідивши отриману заяву про забезпечення позову, та документи додані до неї, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 29 січня 2020 року у справі № 640/9167/19, від 20 травня 2021 року у справі № 640/29749/20.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в ній обґрунтування для вжиття відповідних заходів, підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов висновків та вказує наступне.
Перевірка наявності обставин порушених прав та законних інтересів позивача рішенням, діями чи бездіяльністю відповідача з підстав зазначених та заявлених позивачем у позові та заяві про забезпечення позову, перевірка порушення відповідачами положень діючого законодавства при прийнятті про взяття позивача на облік після 10.06.2008, відображенні в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів відомості про позивача як про військовозобов?язаного, є обов`язком суду під час вирішення справи по суті, та на час розгляду заяви про забезпечення позову, такі дії є фактично надання судом правової оцінки спірним діям чи бездіяльності відповідачів до ухвалення рішення по суті.
Також, суд зазначає, що вказані обґрунтування застосування заходів забезпечення позову з підстав того, що відповідач може вчинити дії щодо складення адміністративних матеріалів, дії мобілізаційного характеру щодо призову на військову службу, не є належним доводом та обґрунтуванням підстав подання заяви про забезпечення позову враховуючи положення діючого законодавства щодо дій чи бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 під час оголошеного в країні воєнного стану, які відповідно підлягають перевірці судом в межах поданого позивачем адміністративного позову до суду.
Зокрема, суд вказує на те, що заява не містить належного та достатнього обґрунтування з приводу необхідності забезпечення позову, та не містить доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення у зв`язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
З урахуванням вказаного суд зазначає, що лише саме не внесення відомостей про виключення з військового обліку позивача не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову лише через потенційну можливість призову позивача.
Посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не виявлено обставин щодо неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.
З огляду на викладене, суд робить висновок про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні такої заяви.
Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя. -
у х в а л и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Войтович І. І.