Справа № 404/6569/26
Номер провадження 2-з/404/38/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:
головуючого судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Коцюбі Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та його розподіл
ВСТАНОВИВ:
У червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та його розподіл.
Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького Іванової Н.Ю. від 20 липня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову. Просив суд накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1
Зазначено, що у зв`язку з припиненням шлюбних відносин постало питання поділу вказаного вище майна.
Відповідач добровільно не бажає його ділити, тому постала необхідність поділити його в судовому порядку.
Вважає, що накладення арешту на спірні об`єкти нерухомого майна до набрання законної сили рішенням не призведе до обмеження прав відповідача на володіння та користування майном, а лише слугуватиме заходом забезпечення виконання рішення суду в майбутньому.
Вивчивши матеріали поданої заяви, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до положень статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
За змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Тобто, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для ефективного захисту прав або інтересів позивача.
При цьому, відповідно до вимог частини 3 статі 12, частини 1 статті 81 ЦПК України обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Проаналізувавши доводи ОСОБА_1 щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову та дослідивши подані до суду докази, суд дійшов переконання, що між сторонами дійсно виник спір щодо поділу спільного майна, набутого під час шлюбу та що заявником обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно ) та предметом позовних вимог.
Відповідно до ст. 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.
Статтями 316, 317, 319, 321, 328 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майно, які ним здійснюються на власний розсуд. Право власності є непорушним та ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За загальним правом власник самостійно розпоряджається своїм майном.
Доводи позивача про можливість відчуження відповідачем майна до вирішення справи судом, що може вплинути на ефективний захист прав позивача, підтверджуються.
Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір та зважаючи на те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позовних вимог не досліджується, оскільки питання обґрунтованості таких є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, суд дійшов переконання, що з метою забезпечення реального та ефективного виконання можливого судового рішення, у тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, доводи заяви про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру є обґрунтованими.
Суд зауважує, що накладення арешту на майно до вирішення спору по суті, не призведе до суттєвого обмеження прав відповідача, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача, а також буде належним чином забезпечувати (у випадку задоволення позову) виконання судового рішення в майбутньому.
При вирішенні заяви про забезпечення позову суд враховує наявність зв`язку між арештом нерухомого майна та предметом позову, а також співмірність таких заходів, зокрема те, що арешт не є позбавленням права власності та не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки носить тимчасовий характер..
Враховуючи вищевикладене, суть позовних вимог та, беручи до уваги те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому унеможливити виконання рішення у даній справі, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову, - підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 149 - 151 ЦПК України ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та його розподіл - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Копію ухвали про забезпечення позову направити сторонам по справі, а також виконавцю - для негайного виконання та вжиття відповідних заходів.
Строк пред`явлення до виконання ухвали - три роки.
У відповідності до ч.10 ст.153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Повний текст ухвали суду складено 20.07.2026 року.
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Н. Ю. Іванова