Заводський районний суд м. Запоріжжя
69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(099) 55-49-125
Справа № 332/3791/26
Провадження №: 2/332/3602/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2026 р. м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Ретинська Ю.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ), третя особа: ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ), третя особа: ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ) про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИЛА:
До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Вивчивши матеріали позовної заяви на предмет дотримання позивачем вимог цивільного процесуального законодавства щодо форми та змісту поданої до суду позовної заяви, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір входить до складу судових витрат.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з розглядом справи та вирішенням, а у випадках звільнення від сплати цих осіб - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить звільнити її від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки вона відноситься до 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильствої катастрофи (Посвідчення серії НОМЕР_1 , видане Запорізькою обласною державною адміністрацією).
Згідно пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмежовані поняття «постраждалий» та «потерпілий» від Чорнобильської катастрофи.
Суддя зауважує, що позивачці було видано посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, а не постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За таких обставин, посилання позивача на те, що посвідчення наділяє її статусом особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у даному випадку є помилковим, оскільки ОСОБА_1 , відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є особою, яка належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Виходячи з вищевикладеного, позивач не звільнена від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Інших документів на підтвердження факту звільнення від сплати судового збору позивачем до позову не надано.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.
Згідно ч.1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 6 цього Закону визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до вимог п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3328 гривень.
Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на встановлений законом розмір прожиткового мінімуму, належна до сплати сума судового збору складає 2129,92 грн, тобто з дві вимоги немайнового характеру, а саме: визнання поважною причини пропуску процесуального строку для подання заяви про прийняття спадщини; та визначення додаткового строку тривалістю 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини. Документів, що підтверджують сплату судового збору вказаному розмірі, до позовної заяви не додано.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 в електронній формі заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, позивачу необхідно долучити до справи оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 2129,92 грн, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 177, 185, 259261 ЦПК України, статтею 5 Закону України «Про судовий збір», суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити Позивачу, що в разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у встановлений судом строк, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя: Ю.І. Ретинська