УХВАЛА
20 липня 2026 року
м. Київ
справа №240/17215/25
адміністративне провадження № К/990/30218/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2026 року у справі №240/17215/25 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
У С Т А Н О В И В :
ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати, пов`язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 106 359 грн 75 коп.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2026 року, позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням в ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 25 липня 2024 року по 30 травня 2025 року у розмірі 106 359,75 грн (сто шість тисяч триста п`ятдесят дев`ять) гривень 75 копійок.
29 червня 2026 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2026 року у справі №240/17215/25. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року справу №240/17215/25 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник фактично наводить доводи, які за своїм змістом можуть стосуватися наявності обставин, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а саме виняткового значення справи для нього.
Зокрема, скаржник зазначає, що після відрахування з ІНФОРМАЦІЯ_1 він не припинив проходження військової служби, а був направлений до бойового підрозділу, де безпосередньо брав участь у бойових діях, виконував бойові завдання та зазнав тяжких поранень. Скаржник наголошує, що захист держави здійснювався ним безперервно, а набуті під час навчання знання і навички були використані під час подальшого проходження військової служби. У зв`язку із цим він фактично ставить під сумнів справедливість покладення на нього обов`язку з відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у військовому навчальному закладі, вважаючи, що подальшим виконанням військового обов`язку, безпосередньою участю у захисті держави та отриманими під час служби пораненнями він належним чином виконав свій обов`язок перед державою.
Отже, хоча скаржник прямо не вказує на виняткове значення цієї справи для нього та не посилається на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, проте сукупність наведених ним доводів може бути розцінена як така, що спрямована на обґрунтування особливої особистої значущості наслідків вирішення цього спору.
Разом з тим наведені скаржником обставини не дають підстав для висновку про обгрунтованість виняткового значення саме цієї справи у розумінні підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки вони стосуються передусім мотивів, з яких скаржник вважає несправедливим покладення на нього обов`язку з відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання, а не обґрунтовують винятковість цієї справи як процесуальної підстави для касаційного перегляду.
Окремо скаржник звертає увагу на неправильне зазначення судом апеляційної інстанції загальної суми витрат та її складових.
Відповідно до частини першої статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені у судовому рішенні описки та очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Таким чином, наведений довід сам по собі не свідчить про неправильне вирішення спору по суті та не може бути підставою для відкриття касаційного провадження.
Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2026 року у справі №240/17215/25 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович