Справа №:755/11679/25
Провадження №: 2/755/2147/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
"13" липня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.,
при секретарі - Мовчан А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києві, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа на позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва Яровенко Н.О. від 04.07.2025 відкрито провадження у цій цивільній справі, за правилами за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, учасникам справи роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та визначено відповідні процесуальні строки.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва (головуючий суддя - Яровенко Н.О.) від 11.11.2025 розгляд даної цивільної справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Розпорядженням керівника апарату Дніпровського районного суду міст Києва №187 від 22.01.2026, відповідно до п.п. 2.3.44, 2.3.46 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл вказаної справи.
03.02.2026 цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, була передана в провадження судді Катющенко В.П., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16.02.2026 прийнято дану цивільну справу до свого провадження суддею Катющенко В.П. та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 10.03.2026.
06.03.2026 від представника позивача ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» - Гречан М.В. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача у судовому засіданні.
10.03.2026 судове засідання не відбулося у зв`язку із неявкою сторін. Наступний розгляд справи призначено на 14.04.2026.
10.04.2026 від представника позивача ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» - Гречан М.В. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача у судовому засіданні.
В судовому засіданні 14.04.2026 явка представника позивача ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» визнана обов`язковою для надання особистих пояснень по суті справи, в тому числі і щодо розрахунків заборгованості, що долучені позивачем до позову. З урахуванням положень п. 5 ч.2 ст. 223 ЦПК України, судовий розгляд справи відкладено на 26.05.2026.
15.04.2026 судом скеровано листа ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» з проханням забезпечити участь представника позивача у судовому засіданні 26.05.2026, у зв`язку із визнанням явки представника позивача в судове засідання обов`язковою. Вказаний лист 20.04.2026 доставлено до електронного кабінету позивача, що підтверджується довідкою, наявною в матеріалах справи.
Судова повістка про виклик Гречан М.В. на 26.05.2026, як представника ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» була вручена 04.05.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
25.05.2026 від представника позивача ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» - Гречан М.В. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача у судовому засіданні.
Розгляд справи в судовому засіданні 26.05.2026 відкладено, з урахуванням положень п. 5 ч.2 ст. 223 ЦПК України, на 13.07.2026, у зв`язку з неявкою представника позивача в судове засідання без поважних причин.
27.05.2026 судом повторно скеровано листа ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» з проханням забезпечити участь представника позивача у судовому засіданні 13.07.2026, у зв`язку із визнанням явки представника позивача в судове засідання обов`язковою. Додатково повідомлено, що у разі неявки представника у судове засідання, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до вимог статті 257 ЦПК.
Вказаний лист 29.05.2026 доставлено до електронного кабінету позивача, що підтверджується довідкою, наявною в матеріалах справи.
Судова повістка про виклик Гречан М.В. на 13.07.2026, як представника ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» була вручена 09.06.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
В судове засідання 13.07.2026 уповноважений представник позивача ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», повторно, не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, суд про причини своєї неявки не повідомив.
Суд, вислухавши думку відповідача ОСОБА_1 щодо залишення позову без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.
Частиною 3 статті 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з положенням частини 5 статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Як убачається з матеріалів справи, уповноважений представник позивача повторно не з`явився в судове засідання, будь-яких заяв щодо неможливості прибуття у судове засідання ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» не подало, при цьому в судовому засіданні 14.04.2026 судом визнана обов`язковою явка представника позивача для надання особистих пояснень по суті справи, в тому числі і щодо розрахунків заборгованості, що долучені позивачем до позову.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Частиною п`ятою цієї ж статті визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України та положень статті 223 цього Кодексу свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача, та наявність перешкод для розгляду справи за його відсутності при наявності заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто вказує на врахування судом поважності причин неявки позивача до суду та повідомлення ним про причини нявки. Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю та пропорційністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами, а суд, в межах встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, визначає порядок здійснення провадження у справі.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 759/6512/17, від 07.12.2020 у справі № 686/31597/19, від 20.01.2021 у справі № 450/1805/18.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.
Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 757/23967/13-ц, від 28.10.2021 у справі № 465/6555/16-ц, від 12.05.2022 у справі № 645/5856/13-ц).
Частина 2 та 5 статті 12 ЦПК України визначає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Як передбачено статтею 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.
Частина 1 статті 44 ЦПК України визначає, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992, (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253-В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», слідує, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захисти прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи те, що між сторонами існує спір, суд вважає, що розгляд справи без сторони позивача не є можливим, оскільки це буде суперечити рівності сторін та може призвести до порушенням прав сторін, а також не забезпечить повний та всебічний розгляд справи.
При цьому, праву особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку, кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Як убачається із матеріалів даної цивільної справи стороною позивача залишено поза увагою обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Крім того, стороною позивача було залишено поза увагою той факт, що судом визнана обов`язковою явка представника позивача для надання особистих пояснень по суті справи. При цьому, позивачем у належний спосіб не було повідомлено суд про неможливість прибуття у судове засідання. Подання представником позивача клопотання про розгляд справи у його відсутність, не є безумовною підставою для розгляду справи за відсутності позивача, явка представника якого визнана судом обов`язковою для надання пояснень.
Диспозиція п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України вказує, що обставиною для залишення позовної заяви без розгляду є повторне нез`явлення позивача в судове засідання, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
За обставинами цієї справи, повторне нез`явлення в судове засідання представника позивача, явка якого визнана судом обов`язковою для надання особистих пояснень, в тому числі і щодо розрахунків заборгованості, що долучені позивачем до позову, перешкоджає розгляду справи, оскільки реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного рішення.
Враховуючи викладене, норми чинного законодавства України, та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 131, 223, 257, 258, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 17.07.2026.
Суддя: