Судові рішення

Ухвала № 138351577 у справі № 183/8512/26 від 17.07.2026

Ухвала від 17.07.2026 у цивільній справі № 183/8512/26 (категорія «Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів»). Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, суддя Городецький Д. І.

Справа№ 183/8512/26
СудСамарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
СуддяГородецький Д. І.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЗаява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Дата ухвалення17.07.2026
Надійшло до реєстру21.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138351577

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 183/8512/26

№ 2-з/183/72/26

У Х В А Л А

17 липня 2026 року м. Самар

Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецький Д.І., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кобельницький Сергій Іванович, державний реєстратор Виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області Капліна Ольга Вікторівна про усунення перешкод у користування та розпорядженні земельною ділянкою, повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації речового права користування земельною ділянкою, -

в с т а н о в и в :

16 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кобельницький Сергій Іванович, державний реєстратор Виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області Капліна Ольга Вікторівна про усунення перешкод у користування та розпорядженні земельною ділянкою, повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації речового права користування земельною ділянкою, в якій просить суд:

- усунути йому перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 4,69 га., кадастровий номер [номер приховано]:01:033:0511, розташованої на території Губиниської селищної територіальної громади Самарівського району Дніпропетровської області (Попасненська сільська рада), зобов`язавши ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,69 га., кадастровий номер [номер приховано]:01:033:0511, що розташована на території Губиниської селищної територіальної громади Самарівського району Дніпропетровської області (Попасненська сільська рада);

- скасувати державну реєстрацію речового права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за ОСОБА_2 земельну ділянку площею 4,69 га., кадастровий номер [номер приховано]:01:033:0511, що розташована на території Губиниської селищної територіальної громади Самарівського району Дніпропетровської області (Попасненська сільська рада); номер запису про інше речове право: 44373677 від 04.10.2021 року, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 60833305 від 07.10.2021 року, яке зареєстровано державним реєстратором Виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області Капліною Ольгою Вікторівною, на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), серія та номер б/н, виданий 01.09.2021 року, видавник: сторони за договором.

Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд:

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам/особам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти будь-які реєстраційні дії (в тому числі реєстрацію переходу права, суборенди, обтяжень, припинення чи зміни умов) щодо права користування (емфітевзису) земельною ділянкою площею 4,69 га., кадастровий номер [номер приховано]:01:033:0511, розташованої на території Губиниської селищної територіальної громади Самарівського району Дніпропетровської області (Попасненська сільська рада);

- заборонити відповідачу ОСОБА_2 та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії щодо використання (в тому числі сільськогосподарського обробітку, збору врожаю) земельної ділянки площею 4,69 га., кадастровий номер [номер приховано]:01:033:0511, розташованої на території Губиниської селищної територіальної громади Самарівського району Дніпропетровської області (Попасненська сільська рада), до набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що він на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ИНР № 786604, виданого 04.10.2018 року приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лилою І.А. за р. № 755 є власником земельної ділянки площею 4,69 га., кадастровий номер [номер приховано]:01:033:0511, яка розташована на території Губиниської селищної територіальної громади Самарівського району Дніпропетровської області (Попасненська сільська рада).

Його право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.10.2018 року, номер відомостей про речове право: 28233207 на підставі рішення приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лили І.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43345838 від 04.10.2018 року.

До 2021 року спірна земельна ділянка перебувала в оренді ТОВ «ФГ «Дар Всесвятське», одним із засновників та бенефіціаром якого був ОСОБА_3 , тобто чоловік відповідача ОСОБА_2 . У цей же час, державним реєстратором було внесено запис про припинення права оренди земельної ділянки площею 4,69 га., кадастровий номер [номер приховано]:01:033:0511, внаслідок чого, право користування вказаною ділянкою орендарем ТОВ «ФГ «Дар Всесвятське», у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наразі відображається як припинене.

Нещодавно з документів податкової інспекції позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право користування земельною ділянкою (емфітевзис) за відповідачем ОСОБА_2 на підставі договору емфітевзису від 01.09.2021 року, строк дії якого 49 років.

ОСОБА_1 наголошує на тому, що він жодних договорів емфітевзису з відповідачем ОСОБА_2 не укладав, волевиявлення на передачу землі в користування на 49 років не мав, а підписи на документах йому не належать.

Враховуючи наведене, позивач ОСОБА_1 вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, може ускладнити або зробити неможливим виконання можливого рішення суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2026 року у даній справі визначено головуючим суддею Городецького Д.І.

Матеріли справи передано головуючому судді 16 липня 2026 року.

Заява розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до нижченаведеного.

Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за змістом наведених вище статей, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Мета забезпечення позову - це хоч і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) зазначає, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17, Верховний Суд зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Зміст і форма заяви про забезпечення позову відповідає вимогам статті 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту намарно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ИНР № 786604, виданого 04.10.2018 року приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лилою І.А. за р. № 755 є власником земельної ділянки площею 4,69 га., кадастровий номер [номер приховано]:01:033:0511, яка розташована на території Губиниської селищної територіальної громади Самарівського району Дніпропетровської області (Попасненська сільська рада), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 462625686 від 03.02.2026 року.

Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.10.2018 року, номер відомостей про речове право: 28233207 на підставі рішення приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лили І.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43345838 від 04.10.2018 року.

Згідно Витягу з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 160753226 від 23.03.2019 року вбачається, що 20.03.2019 року внесено запис про інше речове право: 30837327. Підстава виникнення іншого речового права: Договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), сері та номер: б/н, виданий 05.03.2019 року, видавник: Укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46109382 від 23.03.2019 року, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кобельницький Сергій Іванович. Зміст, характеристика іншого речового права: Власник передає, а землекористувач приймає в користування та володіння земельну ділянку площею 4,69 га., кадастровий номер 12232860000:01:033:0511. Строк дії 50 років, з право м пролонгації. Правокористувач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , Власник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . Додаткові відомості про інші речові права: Цим договором власник надає згоду землекористувачеві будь-коли в подальшому відчужити право користування земельною ділянкою (продати, подарувати, заповісти тощо) іншій особі на свій розсуд без попереднього повідомлення власника про відчуження такого права. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування. За користування земельною ділянкою землекористувач сплачує власнику плату у розмірі 100 000,00 грн.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 462625686 від 03.02.2026 року вбачається, що 04.10.2021 року внесено запис про інше речове право: 44373677. Документи, подані для державної реєстрації: Договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), серія та номер: б/н, вданий 01.09.2021 року, видавник: Сторони за договором. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 60833305 від 07.10.2021 року, державний реєстратор Виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області Капліна Ольга Вікторівна. Вид іншого речового права: право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Зміст, характеристика іншого речового права: Дата укладення договору (після 213 року)/Дата державної реєстрації (до 2013 року) 01.09.2021 року, Строк дії: 49 років, Дата закінчення дії: 01.09.2070 року. Правокористувач, Емфітевт: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , Власник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 наголошує на тому, що він жодних договорів емфітевзису з відповідачем ОСОБА_2 не укладав, волевиявлення на передачу землі в користування на 49 років не мав, а підписи на документах йому не належать.

Наведені обставини свідчать про те, що оскільки між сторонами існує спір з приводу передачі відповідачу ОСОБА_2 за договором емфітевзис від 01.09.2021 року в користування земельну ділянку площею 4,69 га., кадастровий номер [номер приховано]:01:033:0511, існує ймовірність вчинення відповідачем будь-яких реєстраційних дій (в тому числі реєстрації переходу права, суборенди, обтяжень, припинення чи зміни умов договору) щодо права користування (емфітевзису) спірною земельною ділянкою. Після цього, у разі задоволення позову, виконання рішення суду стане неможливим. Це свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову також істотно ускладнить ефективний захист прав позивача.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Разом з тим, як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, позивач просить заборонити відповідачу ОСОБА_2 та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії щодо використання (в тому числі сільськогосподарського обробітку, збору врожаю) земельної ділянки площею 4,69 га., кадастровий номер [номер приховано]:01:033:0511, розташованої на території Губиниської селищної територіальної громади Самарівського району Дніпропетровської області (Попасненська сільська рада).

Суд вважає, що вжиті судом заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної чи фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Застосування такого виду забезпечення позову, як заборона вчинення відповідачем ОСОБА_2 дій, направлених на використання земельної ділянки, зокрема, шляхом заборони останній орати, сіяти, обробляти, збирати врожай і т.д. щодо цієї земельної ділянки, на переконання суду матиме наслідком перешкоджання здійсненню будь-якої діяльності, яка полягає у вільному користуванні земельною ділянкою на правах оренди. Крім того, обробіток землі має здійснюватися у відповідний період часу з урахуванням посівного сезону, сезону збору урожаю тощо, тому будь-які зволікання у вчиненні необхідних дій з обробітку землі можуть спричинити понесення значних збитків.

Подібний за змістом висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №657/1211/19, який враховується судом відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України.

Відповідно до положень п.6 ч.1ст.3 Цивільного кодексу України до загальних засад цивільного законодавства належить справедливість, добросовісність та розумність

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, враховуючи, що під час вирішення питання про забезпечення позову судом не досліджується обґрунтованість самого позову і розгляд заяви про забезпечення позову не повинен порушувати принципи змагальності і рівності процесуальних прав сторін, суд приходить до висновку, що найбільш доцільним буде забезпечення позовних вимог, шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам/особам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти будь-які реєстраційні дії (в тому числі реєстрацію переходу права, суборенди, обтяжень, припинення чи зміни умов) щодо права користування (емфітевзису) земельною ділянкою площею 4,69 га., кадастровий номер [номер приховано]:01:033:0511, розташованої на території Губиниської селищної територіальної громади Самарівського району Дніпропетровської області (Попасненська сільська рада) (номер відомостей про речове право в Державному реєстрі речових прав: 28233207, реєстраційний номер об`єкта нерухомо мого майна: 1612528712232).

Підстав для застосування зустрічного забезпечення суд не вбачає.

У зв`язку з чим, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 260-261, 354 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кобельницький Сергій Іванович, державний реєстратор Виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області Капліна Ольга Вікторівна про усунення перешкод у користування та розпорядженні земельною ділянкою, повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації речового права користування земельною ділянкою, - задовольнити частково.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам/особам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти будь-які реєстраційні дії (в тому числі реєстрацію переходу права, суборенди, обтяжень, припинення чи зміни умов) щодо права користування (емфітевзису) земельною ділянкою площею 4,69 га., кадастровий номер [номер приховано]:01:033:0511, розташованої на території Губиниської селищної територіальної громади Самарівського району Дніпропетровської області (Попасненська сільська рада) (номер відомостей про речове право в Державному реєстрі речових прав: 28233207, реєстраційний номер об`єкта нерухомо мого майна: 1612528712232).

В задоволенні іншої частини заяви позивача ОСОБА_1 - відмовити.

Зустрічне забезпечення не застосовується.

Учасник справи може звернутися до суду з мотивованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у відповідності до ст. 158 ЦПК України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайного направити заявнику та для виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Судом роз`яснюється, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 148 ЦПК України, за невиконання ухвали про забезпечення позову у встановлений судом строк, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання протягом трьох років з наступного дня після постановлення ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, я кщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу складено та підписано 17 липня 2026 року.

Суддя Д.І. Городецький

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
22.09.2026 Ухвала № 140043450 Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
17.07.2026 Ухвала № 138321382 Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області