Справа № 761/29273/26
Провадження № 2/761/14247/2026
У Х В А Л А
20 липня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши питання про відкриття провадження по справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передана на розгляд судді Саадулаєву А.І.
Під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. 95, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 177 ЦПК України у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.
Відтак, оскільки позивачем зазначено в позовній заяві реквізити рахунку в банку, то до заяви слід долучити документ, що підтверджує наявність такого рахунку.
Також, відповідно до положень ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно зі ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях),повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Крім цього, порядок засвідчення копій документів передбачений пунктом 5.26 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020», затвердженого наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144. Згідно з вказаним стандартом відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об`єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов`язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.
З долучених до позовної заяви додатків вбачається, що вони засвідчені факсимільним відтворенням підпису (відбиток), а не особистим підписом в.о. директора Мальцевим О.О. Суд звертає увагу позивача на те, що подання відповідних доказів з використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам наведених норм, адже факсиміле - це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено. Засвідчення копій доказів за допомогою факсиміле чинним законом не передбачено (схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 916/3209/21 та ухвалах Верховного Суду від 19.08. та 12.10.2020 у справі № 922/561/20, від 24.03.2020 у справі №5015/118/11 та від 12.10.2020 у справі №6/1-10). При цьому, суд інформує, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3 ст. 207 ЦК України).
Отже, відсутність на копіях документів обов`язкового реквізиту (особистого підпису), дає підстави вважати їх такими, що не засвідчені в установленому порядку.
Відповідно до пункту 8 розділу 10 організації Правил діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018 у справі №904/8549/17).
Відтак позивачу слід надати належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви, а саме: примірник для суду та інших учасників справи.
Відповідно до положень статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 95, 177, 185 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: