Справа № 202/5872/26
Провадження № 2/202/4957/2026
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
УХВАЛА
17 липня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра
у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,
за участю секретаря - Коваленко К.В.,
представник позивача - Врона А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Дніпро клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвокатаВрона Андрія Валентиновича про передачу за підсудністю цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
12 червня 2026 року ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернулася до Індустріального районного суду міста Дніпра із позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, відповідно до якої просила розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що подружжя перебуває в шлюбі з 17 липня 2020 року та в шлюбі мають спільних трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказала, що шлюбні відносини між нею ОСОБА_2 (позивачем) та ОСОБА_1 (відповідачем) фактично припинені, спільне життя не склалося та є неможливим. Під час спільного проживання між сторонами виникали постійні конфлікти, зумовлені істотними розбіжностями у поглядах на сімейне життя, ведення господарства та виховання дітей. Між сторонами виникали постійні конфлікти, у тому числі пов`язані із вживанням відповідачем алкогольних напоїв, що негативно вплинуло на сімейні відносини. Крім того, з боку відповідача мали місце конфліктні ситуації, психологічний тиск та агресивна поведінка, що унеможливлює подальше спільне проживання.
Зазначила, що діти проживають разом з позивачем. Спору з відповідачем, щодо місце проживання дітей немає. Після розірвання шлюбу діти проживатимуть з позивачем по справі .
Протоколом автоматизовано го розподілу судової справи між суддями від 15 червня 2026 року, головуючим суддею у розгляді вказаної позовної заяви визначено суддю Слюсар Л.П.
В порядку ч.ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, 17 червня 2026 року суддею сформовано запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 , на який надано відповідь № 2893864 від 17.06.2026.
Ухвалою судді від 15 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
15.07.2026 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Врона Андрієм Валентиновичем подано клопотання, документ сформований в системі «Електронний суд», про передачу справи за підсудністю. Вказав, що на момент відкриття провадження у справі, а також станом на день подання цього клопотання, місце реєстрації відповідача - ОСОБА_1 - знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана адреса територіально відноситься до юрисдикції Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади № 2026/010960158 від 01.07.2026 року, копія якого додається до клопотання. Відповідно до загального правила територіальної підсудності, визначеного статтею 27 ЦПК України, розгляд даної цивільної справи має здійснюватися Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
Просив суд передати цивільну справу 202/5872/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу на розгляд до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
15.07.2026 року від позивача, документ сформований в системі «Електронний суд» 16.06.2026 року, надійшли заперечення на клопотання. Вказала, що позов було подано до Індустріального районного суду м. Дніпра з дотриманням правил територіальної підсудності, за її місцем реєстрації, відповідно до вимог частини другої статті 28 Цивільного процесуального кодексу України. Відповідно до частини шістнадцятої статті 28 ЦПК України право вибору між судами, яким справа підсудна відповідно до правил альтернативної підсудності, належить саме позивачу, якщо інше не передбачено правилами виключної підсудності. Таким чином, позов подано з дотриманням правил територіальної підсудності, а тому правові підстави для передачі справи на розгляд іншого суду відсутні. Просила суд відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про передачу цивільної справи за територіальною підсудністю.
Позивач в судове засідання не з`явилася. Відповідно до заяви позивача, документ сформований в системі «Електронний суд» 28.06.2026 року, просила суд здійснювати розгляд прави без участі позивача та задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд задовольнити клопотання про передачу справи за підсудністю.
Суд, заслухавши представника відповідача, розглянувши клопотання, матеріали цивільної справи доходить наступного висновку.
Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Критеріями даного виду підсудності зокрема виступає місце знаходження відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ЦПК України існує загальна підсудність за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України) та альтернативна підсудність за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із статтею 28 ЦПК України визначено перелік справ підсудність яких можлива за вибором позивача.
Відповідно до ч.2 ст.28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Відповідно до ч.16 ст.28 ЦПК України, позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Отже суть підсудності за вибором позивача, або альтернативної підсудності, полягає у тому, що за визначеними критеріями цивільних справ позивачу дається можливість обрати з кількох передбачених у законі судів той суд, до якого він пред`являтиме свої позовні вимоги.
У постанові від 11.09.2020 року винесеній справі №725/2910/19, Верховний Суд зазначив, що тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох вказаних у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Індустріального району м. Дніпра.
Отже позов пред`явлений позивачем до Індустріального районного суду міста Дніпра по альтернативній підсудності, оскільки на її утриманні є малолітня та неповнолітні діти.
За таких обставин, судом встановлено, що відкриття провадження у даній справі здійснено Індустріальним районним судом міста Дніпра із дотриманням правил підсудності.
Суд вважає, що позивач скористався своїм законним правом, із урахуванням правил альтернативної підсудності, відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України, подавши позов за своїм місцем реєстрації до Індустріального районного суду міста Дніпра, а тому відсутні правові підстави для передачі справи до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Враховуючи викладене, беручи до уваги предмет позову, керуючись принципом змагальності та диспозитивності судового процесу суд доходить висновку про відсутність законних підстав для задоволення клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю.
Керуючись: ст.ст.4,27,28,43 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвокатаВрона Андрія Валентиновича про передачу за підсудністю цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 21.07.2026 року.
Суддя Л.П. Слюсар