Справа № 646/5418/25
№ провадження 2/646/365/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2026 року м.Харків
Основ`янський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого - судді Барабанової В.В.
при секретарі судового засідання Єрмоленку Д.А.,
за участю позивач ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Гафича О.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Гафич Олег Іванович до Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство оборони України про встановлення факту батьківства, -
встановив:
В провадженні Основ`янського районного суду міста Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Гафич Олег Іванович до Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство оборони України про встановлення факту батьківства.
Ухвалою судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 13.06.2025 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в загальному позовному провадженні в підготовче судове засідання.
Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 02.10.2025 клопотання представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Гафича Олега Івановича про витребування доказів задоволено. Витребувано з Салтівського районного суду міста Харкова цивільну справу №643/3247/23.
Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 20.11.2025 у задоволенні клопотання представника зацікавленої особи ОСОБА_2 - адвоката Колісниченка А С. про залучення до участі у справі ОСОБА_5 у якості заінтересованої особи по справі відмовлено, у задоволенні клопотання представника зацікавленої особи ОСОБА_2 - адвоката Колісниченка А С., про призначення судової молекулярно-біологічної експертизи для виявлення кровного споріднення відмовлено. Витребувано з Салтівського районного суду міста Харкова цивільну справу №643/3247/23.
Ухвалами Основ`янського районного суду міста Харкова від 07.05.2026 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Також клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Колісниченка А.С. про призначення у справі судової молекулярно-біологічної експертизи - залишено без розгляду.
Разом з тим, 08.06.2026 до суду надійшло клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 , адвоката Колісниченка А.С. про повернення до стадії підготовчого судового провадження та призначення експертизи, яке подане до суду втретє.
Позивач та її представник проти задоволення клопотань заперечували.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із клопотанням, в якому просив розгляд справи проводити без їх участі.
Представник третьої особи Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із клопотанням, в якому просив розгляд справи проводити без їх участі.
Представник третьої осіб Зуй А.С. в судове засідання також не з`явився, належним чином сповіщений про дату, час та місце судового засідання.
Суд, заслухавши позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Щодо клопотання про призначення по справі судової молекулярно-біологічної експертизи для виявлення кровного споріднення, суд зазначає наступне.
Порядок та підстави призначення експертизи за ухвалою суду наведені у Параграфі 6 Глави 5 ЦПК України.
Так, відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі, коли для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Статтею 106 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
Призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: характер і ступінь ушкодження здоров`я; психічний стан особи; вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати ( стаття 105 ЦПК України).
Аналізуючи наведені норми права, можна зробити висновок, що призначення судом експертизи є дискреційним повноваженням суду, крім випадків чітко передбачених цивільним процесуальним законом.
При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (частина перша статті 135 СК України).
У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу (стаття 130 СК України).
Тлумачення статті 130 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19)).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2023 року у справі № 592/4443/17 (провадження № 61-9923св22) зазначено: «відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі вище перераховані докази в сукупності. Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як докази для встановлення батьківства в суді можуть бути досліджені зокрема: листи, телеграми відповідача, в яких він повідомляє про можливість народження чи народження його дитини певною жінкою; заява відповідача за місцем роботи про надання йому відпустки у зв`язку з народженням дитини; показання свідків про виявлення відповідачем турботи про дитину та її матір, обрання імені дитини тощо. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це».
Як зазначалося судом раніше, в матеріалах справи міститься висновок молекулярно-генетичної експертизи КЗ «Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи «ДОР» №1370-МГ від 30.05.2023.
Вказаний висновок не спростований будь-якими іншими доказами.
Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 20.11.2025 у задоволенні клопотання представника зацікавленої особи ОСОБА_2 - адвоката Колісниченка А С., про призначення судової молекулярно-біологічної експертизи для виявлення кровного споріднення відмовлено.
Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 07.05.2026 клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Колісниченка А.С. про призначення у справі судової молекулярно-біологічної експертизи - залишено без розгляду.
При цьому, вказане клопотання подається учасником справи втретє.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У рішенні Конституційного Суду України від 30січня 2003р.№ 3-рп/2003 зазначено, що «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечує право на судовий розгляд протягом розумного строку. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини критеріями для визначення розумності строку є складність справи, поведінка сторін, поведінка органів судової влади і важливість предмета спору для зацікавленої особи.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Таким чином із систематичного аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
В даному випадку, заявляючи до суду втретє аналогічне клопотання про призначення судової експертизи, учасник справи зловживає процесуальними правами. Через вказані дії розгляд даної цивільної справи по суті відкладався на значний проміжок часу без отримання будь-якого процесуального результату.
Суд вказує, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (частина друга статті 113 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, враховуючи предмет і підстави позовних вимог, фактичних обставин справи, судом не встановлено достатніх підстав необхідності проведення експертизи.
У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне залишити без розгляду клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Колісниченка А.С. про призначення судової молекулярно-біологічної експертизи для виявлення кровного споріднення.
Вирішуючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження суд виходить з наступного.
Нормами Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) не передбачено підстав, за яких є можливим повернення до підготовчого провадження на стадії судового розгляду справи, після закриття підготовчого провадження.
Верховний Суд в постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження заявник має навести вагомі обставини, які потребують процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
В даному випадку представник відповідача обґрунтовує доцільність повернення до стадії підготовчого провадження необхідністю призначення експертизи у справі.
Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого судового засідання є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
При цьому підготовче судове засідання проводилось майже рік, та враховуючи перебування в тому числі представника третьої особи, у підготовчих судових засіданнях, при тому, що клопотання про проведення експертизи подається втретє, а інших обґрунтованих клопотань до суду не заявлено.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина 2 статті 200 ЦПК України).
Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження заявник має навести вагомі обставини, які потребують процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
На переконання суду, підстави, на які посилається представник відповідача, не можуть бути визнані вагомими (виключними) обставинами.
При цьому судом враховується, що провадження у даній справі було відкрито 13.06.2025, підготовче провадження у справі тривало до 07.05.2026.
Постановляючи ухвалу про закриття підготовчого провадження, суд виходив із того, що у підготовчому засіданні вирішено питання про всі процесуальні дії, які необхідно вчинити до закриття підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Із урахуванням наведеного, суд вважає, що представником третьої особи ОСОБА_2 - адвокатом Колісниченком А.С. не доведено вагомість обставин, які потребують процесуальних дій, що можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, з метою розумних строків розгляду справи та з врахуванням доказів оглянутих безпосередньо судом та наявних в матеріалах даної цивільної справи, суд дійшов висновку, що підстави для повернення до вказаної стадії судового провадження відсутні, а тому клопотання представника відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 53, 84, 103, 104, 113, 189, 200, 259, 260 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Колісниченка А С. про повернення до стадії підготовчого провадження - відмовити.
Клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Колісниченка А С. про призначення судової молекулярно-біологічної експертизи для виявлення кровного споріднення - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Вікторія БАРАБАНОВА