УХВАЛА
20 липня 2026 року
м. Київ
справа № 947/10209/24
провадження № 61-14092ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя - доповідач), Сакари Н. Ю., Сердюка В. В.
розглянув касаційну скаргу виконавчого комітету Одеської міської ради на ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 травня 2026 року у справі за заявою виконавчого комітету Одеської міської ради про роз`яснення постанови Одеського апеляційного суду від 01 травня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Чорноморський», Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса,74/1», про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Чорноморський», виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса, 74/1», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу падінням дерева, у розмірі 421 080, 00 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 13 травня 2024 року
в якості співвідповідача було залучено Департамент благоустрою міста Одеської міської ради.
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 23 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто у солідарному порядку,
з виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Департаменту благоустрою міста Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 406 910, 00 грн. Відмовлено у задоволені позовних вимог до комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Чорноморський». Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Одеського апеляційного суду від 01 травня 2025 року апеляційні скарги Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради задоволено частково. Рішення Київського районного суду міста Одеси від 23 вересня 2024 року скасовано. Постановлено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалено в цій частині нове судове рішення яким позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Одеської міської ради задоволено. Стягнуто
з виконавчого комітету Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 майнову шкоду заподіяну знищенням транспортного засобу у розмірі 421 080, 00 грн, зобов`язавши ОСОБА_1 , після повної виплати шкоди
у розмірі 421 080, 00 грн, передати залишки автомобіля BMW X5 реєстраційний номер НОМЕР_1 , знищеного після падіння дерева на машину, виконавчому комітету Одеської міської ради. Відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту благоустрою міста Одеської міської ради та Департаменту міського господарства Одеської міської ради. Вирішено питання розподілу судових витрат.
12 вересня 2025 року виконавчий комітет Одеської міської ради звернувся до Одеського апеляційного суду із заявою про роз`яснення постанови Одеського апеляційного суду від 01 травня 2025 року, в якій просив роз`яснити резолютивну частину постанови апеляційного суду, чи поставлений обов`язок виконавчого комітету Одеської міської ради зі сплати 421 080, 00 грн
у залежність від виконання ОСОБА_1 зустрічного обов`язку щодо передачі залишків транспортного засобу BMW X5, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 травня 2026 року у задоволенні заяви виконавчого комітету Одеської міської ради про роз`яснення судового рішення відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення постанови Одеського апеляційного суду від 01 травня 2025 року, апеляційний суд зазначив, що заява виконавчого комітету Одеської міської ради фактично спрямована на отримання додаткового тлумачення мотивів ухваленого рішення та визначення порядку його виконання, а не на усунення неясності резолютивної частини судового рішення, у зв`язку з чим підстави для роз`яснення постанови Одеського апеляційного суду від 01 травня 2025 року відсутні.
29 червня 2026 року засобами поштового зв`язку представник виконавчого комітету Одеської міської ради - Вінюков В. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 травня
2026 року у справі № 947/10209/24.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що виконання постанови Одеського апеляційного суду від 01 травня 2025 року в повному обсязі є неможливим, оскільки зазначеною постановою визначено взаємний двосторонній обов`язок виконання рішення, зокрема виплату виконавчим комітетом Одеської міської ради коштів у розмірі 421 080, 00 грн на користь ОСОБА_1 та зворотнього обов`язку ОСОБА_1 щодо передачі на користь виконавчого комітету Одеської міської ради залишків автомобіля ВМWХ5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знищеного після падіння дерева на машину.
Зазначив, що ОСОБА_1 ухилився від виконання постанови Одеського апеляційного суду від 01 травня 2025 року шляхом вчинення умисних дій, що призвели до набуття права власності на транспортний засіб іншою особою,
в той час як зі сторони виконавчого комітету Одеської міської ради в разі проведення виконавчих дій з виконання постанови про стягнення коштів, органи державної казначейської служби зможуть здійснити безспірне списання коштів без згоди (подання) боржника на підставі виконавчого документу.
Вважає, що роз`яснення постанови апеляційного суду надасть змогу усунути нечіткості встановлення двостороннього обов`язку виконання такої постанови, оскільки зазначена постанова містить суперечки щодо її розуміння та під час виконання.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Таким чином, роз`яснення судового рішення може бути зумовлене його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, то суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду
з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу
і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України
від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю
в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже,
в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Водночас роз`яснюючи постанову, суд не вправі змінювати її зміст, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених у судовому рішенні. Вимоги, які встановлені цивільним процесуальним законом, до змісту постанови суду апеляційної інстанції, містяться у статті 382 ЦПК України,
з урахуванням статті 263 ЦПК України.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просив стягнути відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу падінням дерева, у розмірі 421 080, 00 грн.
Одеський апеляційний суд за результатами перегляду справи № 947/10209/24 скасував рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 травня 2024 року, та ухвалив нове рішення, яким зокрема позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Одеської міської ради задоволено. Стягнуто з виконавчого комітету Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 майнову шкоду заподіяну знищенням транспортного засобу у розмірі 421 080, 00 грн, зобов`язавши ОСОБА_1 , після повної виплати шкоди у розмірі 421 080, 00 грн, передати залишки автомобіля BMW X5 реєстраційний номер НОМЕР_1 , знищеного після падіння дерева на машину, виконавчому комітету Одеської міської ради.
Отже, текст постанови Одеського апеляційного суду від 01 травня 2026 року викладено відповідно до вимог статей 263, 382 ЦПК України з посиланням на норми чинного цивільного процесуального закону із врахуванням висновків, викладених у постановах Верховного Суду, викладено чіткими та зрозумілими реченнями і не містить у собі труднощів для розуміння його точного змісту в контексті його виконання.
Наведені заявником доводи свідчать не про наявність підстав для роз`яснення постанови апеляційного суду, а про його незгоду з висновками суду апеляційної інстанції щодо вирішення спору по суті.
Заявником не наведено жодних конкретних обставин, які б свідчили про виникнення у виконавця об`єктивних труднощів при виконанні постанови суду апеляційної інстанції.
За таких обставин, доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для висновку про незаконність ухвали про відмову в роз`ясненні постанови Одеського апеляційного суду від 19 травня 2026 року.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою виконавчого комітету Одеської міської ради на ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 травня 2026 року у справі за заявою виконавчого комітету Одеської міської ради про роз`яснення постанови Одеського апеляційного суду
від 01 травня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Чорноморський», Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса,74/1», про відшкодування шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Сердюк