УХВАЛА
20 липня 2026 року
м. Київ
справа № 161/464/26
провадження № 61-9046ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2026 року та постанову Волинського апеляційного суду від 04 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про звільнення майна з-під арешту,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2026 року та постанову Волинського апеляційного суду від 04 червня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків для: подання уточненої касаційної скарги, в якій зазначити підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені статтею 389 ЦПК України та долучення доказів надсилання скарги з описом вкладення іншим учасникам справи; сплати судового збору.
У липні 2026 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 09 липня 2026 року, а саме: нова редакція касаційної скарги, докази її надсилання іншим учасникам справи, докази сплати судового збору.
Усуваючи недоліки, як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, вважає, що наявні підстави відступлення від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 та застосованого Волинським апеляційним судом, оскільки вказана постанова суду касаційної інстанції не відповідає правовідносинам в цій справі № 161/464/26.
Проте, не вказуючи жодних вмотивованих обґрунтувань необхідності відступлення від вказаного висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, заявник у подальшому у змісті касаційної скарги здійснює посилання на ці самі висновки суду касаційної інстанції.
Тобто має місце суперечлива правова позиція Головного управління ДПС у Волинській області щодо викладу підстав касаційного оскарження рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2026 року та постанови Волинського апеляційного суду від 04 червня 2026 року.
Інші підстави касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, крім посилання на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник не вказує та не наводить обґрунтованих міркувань та доводів.
За наведених обставин слід дійти висновку, що уточнена касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих підстав касаційного оскарження рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2026 року та постанови Волинського апеляційного суду від 04 червня 2026 року.
Неналежний виклад підстав касаційного оскарження, необґрунтованість цих підстав особою, яка звертається із касаційною скаргою, унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.
У зв`язку з зазначеним вище, Верховний Суд дійшов висновку про те, що вимоги ухвали від 09 липня 2026 року про залишення касаційної скарги без руху заявником виконано частково, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2026 року та постанову Волинського апеляційного суду від 04 червня 2026 року вважати неподаною та повернути заявнику.
Заявнику та іншим учасникам справи надіслати копію ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Сакара