УХВАЛА
21 липня 2026 року
м. Київ
справа № 369/9263/17
провадження № 61-9107ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на судові рішення у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності, стягнення грошової компенсації,
ВСТАНОВИВ:
1. 07 липня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій (вх. № 1293/0/216-26).
2. 09 липня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій (вх. № 21915/0/220-26).
3. Касаційні скарги не можуть бути прийняті до розгляду та підлягають поверненню з огляду на такі обставини.
4. Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
5. Відповідно до пунктів 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.
6. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
7. Відповідно до частини першої, другої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається; перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
8. Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
9. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року
у справі № 199/6713/14 зроблено висновок, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі
(частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України. Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02).
10. У поданій касаційній скарзі заявники вживають зневажливі висловлювання, які не притаманні для написання ділових документів. Заявники звинувачують суди першої та апеляційної інстанцій у вчиненні кримінально караних дій. При цьому, заявники не надають на підтвердження своїх слів відповідні вироки судів, в яких у визначеному законом порядку встановлено таку протиправність дій судів, а отже доводи касаційної скарги згідно з вимогами статей 12, 81 ЦПК України зводяться до безпідставних звинувачень судів, що є виявом очевидної неповаги та не спрямовано на ефективний захист їх прав, свобод та інтересів, а тому суперечить завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.
11. Такий виклад касаційної скарги є виявом неповаги до суду, а тому Верховний Суд констатує, що подання цієї скарги є зловживанням заявниками їх процесуальними правами, невиконанням обов`язку керуватися завданням цивільного судочинства.
12. Згідно з частиною третьою статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити цю скаргу без розгляду або повернути скаргу.
13. Отже, Верховний Суд визнає касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у цій редакції проявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, що суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства та його завданню, у зв`язку з чим скарга підлягає поверненню заявникам.
14. Повернення касаційних скарг не перешкоджає повторному зверненню з касаційними скаргами до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для їх повернення.
Керуючись статтями 44, 261 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на судові рішення у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності, стягнення грошової компенсації повернути особам, які її подали.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Калараш