Номер провадження 6/754/761/26
Справа № 2-356/12
У Х В А Л А
21 липня 2026 року м.Київ
Суддя Деснянського районного суду м.Києва Скрипка О.І., розглянувши матеріали заяви приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Телявського Анатолія Миколайовича, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ», боржник: ОСОБА_1 про затвердження мирової угоди,-
В С Т А Н О В И В :
Приватний виконавець Телявський А.М. звернувся до Деснянського районного суду м.Києва із заявою про затвердження мирової угоди у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-356 від 15.11.2012 року, стягувач: ТОВ «АНСУ», боржник: ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали заяви, вважаю, що дане подання не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, а тому є підстави для його повернення без розгляду з огляду на наступне.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень врегульований положеннями Розділу VІІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень».
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, тощо викладені у статті 183 ЦПК України, до якої внесено зміни, зокрема, частину другу вказаної статті доповнено абзацом другим (відповідні зміни набрали чинності 08 лютого 2020 року).
Відповідно до абзацу 2 ч.2 ст.183 ЦПК України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.
Такий правовий висновок сформований у постанові Верховного суду від 05.11.2020 року у справі №591/1581/20.
Дана заява подана на стадії виконання судового рішення.
Згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку.
У відповідності до положень пунктів 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку», внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії заяви, поданої на стадії виконання рішення суду, та доданих до неї документів іншим учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником (постанова Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі №914/1955/17).
Відповідно до п. 8 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270, оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на прості та реєстровані. Реєстровані поштові відправлення поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю. До внутрішніх поштових відправлень належать: поштові картки прості, рекомендовані; листи прості, рекомендовані, реєстровані з оголошеною цінністю; відправлення для сліпих прості, рекомендовані та реєстровані; посилки без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Відповідно до п. 17 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Лист з описом вкладення підтверджує вміст вкладення до поштового відправлення, тоді як квитанція або касовий чек є фінансовим документом, який підтверджує лише оплату, а не вміст вкладення (див. ухвалу Верховного Суду від 18.03.2024 року у справі № 160/23936/23).
Тобто, доказами на виконання вимог ст.183 ЦПК України є оригінали чеку (квитанції) та опису вкладення, що в сукупності підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересиланням листів з описом вкладення і перевірку працівником поштового зв`язку відповідності вкладення опису.
Натомість, як вбачається з поданих матеріалів, заявником надано лише докази направлення заяви стягувачу ТОВ «АНСУ» до його електронного кабінету користувача ЄСІТС та не надано належних доказів надсилання даної заяви з додатками засобами поштового зв`язку боржнику, яка не має зареєстрованого електронного кабінету.
Вищенаведене свідчить про недотримання заявником приписів ст.183 ЦПК України.
Згідно ч.4 ст.183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Вказана норма статті ЦПК України є імперативною та не містить положень щодо правомочності суду на залишення заяви, скарги, подання, тощо - без руху.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення без розгляду заявнику даної заяви, оскільки при зверненні до суду заявником не долучено доказів, які мали підтвердити належне надіслання засобами поштового зв`язку та/або надання всім учасникам виконавчого провадження копій заяви з додатками, якими є: оригінали опису вкладення в поштовий конверт, в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату та документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що зумовлює застосування наслідків, передбачених ч. 4 ст.183 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст. 183, 185, 260 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Заяву приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Телявського Анатолія Миколайовича, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ», боржник: ОСОБА_1 про затвердження мирової угоди - повернути заявнику без розгляду.
Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із поданням до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя