ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову в задоволенні клопотання
21 липня 2026 року Луцьк Справа № 140/9021/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо вчинення дій, визначених Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, щодо виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 140/9540/21 та ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року у справі № 140/9540/21;
2) зобов`язати Державну казначейську службу України вчинити дії, визначені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, щодо виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 140/9540/21 та ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року у справі № 140/9540/21, у частині стягнення з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 у розмірі 134066,75 грн (сто тридцять чотири тисячі шістдесят шість грн 75 коп).
Ухвалою від 10.07.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
На обґрунтування клопотання вказує, що справа № 140/9021/26 стосується діяльності Казначейства як окремої юридичної особи та єдиного суб`єкта, наділеного Державою приймати рішення щодо безспірного списання коштів боржників - державних органів та Державного бюджету на підставі виконавчих документів. Отже, оскільки надані докази потребують дослідження у судовому засіданні, враховуючи складність справи в цілому, Казначейство вважає, що розгляд справи без проведення судового засідання може призвести до порушення принципу змагальності сторін і негативно вплинути на реалізацію прав та виконання обов`язків Казначейства.
З метою належного встановлення фактичних обставин справи, надання можливості відповідачу висловити свою позицію й надати усні пояснення по суті спору, у Казначейства виникла необхідність звернутися до Суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням сторін
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Розгляд клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до приписів статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу (частина четверта статті 12 КАС України).
Цей перелік є вичерпним.
Таким чином спір, що є предметом розгляду у даній адміністративній справі, не підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.
Частина друга статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Крім того, відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи. Крім того, в силу приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, саме на відповідача покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення.
Водночас, суд звертає увагу, що розгляд справи в порядку спрощеного провадження не передбачає спрощеного дослідження наявних у справі доказів.
Суд звертає увагу, що клопотання представника відповідача не містить достатніх підстав, тобто, у ньому не вказано, які саме обставини зумовлюють необхідність проведення судового засідання та що об`єктивно перешкоджає розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у ній письмових доказів.
Оскільки ця справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому відсутні підстави для розгляду цієї справи в судовому засіданні, у зв`язку із чим у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін належить відмовити.
Керуючись статтями 12, 248, 256, 262 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя Ф. А. Волдінер