П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
20 липня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/630/26
Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Шляхтицький О.І., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 р. у справі № 420/630/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради , Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 17.06.2026 у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового у встановленому законом розмірі.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем у позовній заяві заявлено одну вимогу майнового характеру (21 002,10 грн).
Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
За приписами підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У цій справі 1 відсоток ціни позову складає 210,02 грн, що є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01 січня 2026 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 грн.
Отже, при поданні в цій справі апеляційної скарги, апелянт мав надати докази сплати судового збору в сумі 1996,80 грн (3328*0,4)*150%)).
Проте, до апеляційної скарги не було додано документу про сплату судового збору.
Натомість, в апеляційній скарзі позивач, як на підставу звільнення від сплати судового збору, посилається на пункт 4 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Проте, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах щодо спорів, пов`язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов`язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".
Як визначено ст. 1 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" 17 квітня 1991 року № 962-XII, метою цього Закону є відновлення історичної справедливості, встановлення порядку реабілітації репресованих осіб та осіб, які потерпіли від репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, відновлення їхніх політичних, соціальних, економічних та інших прав, визначення порядку відшкодування шкоди, завданої таким особам унаслідок репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, недопущення повторення злочинів тоталітарних режимів.
Відповідно ст.1-2 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", реабілітованими визнаються особи:
1) які до 24 серпня 1991 року були обвинувачені або яким було призначено покарання за рішенням позасудового органу незалежно від діяння або мотивів обвинувачення чи призначення покарання;
2) стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені репресії у формах, визначених статтею 2 цього Закону, за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено факт здійснення репресій проти таких осіб з класових, національних, політичних, релігійних, соціальних мотивів;
3) стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені репресії за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено недоведеність вини таких осіб у скоєнні злочину або адміністративного правопорушення;
4) які до 24 серпня 1991 року були арештовані, перебували під вартою і яким було пред`явлено обвинувачення за статтями законодавчих актів, передбачених пунктами 1-5, за законодавчими актами, передбаченими пунктами 6-14, за діяння, передбачені пунктами 15-22 статті 3 цього Закону, якщо справи проти таких осіб були припинені під час слідства, попереднього (досудового) слідства або закриті за відсутності події злочину, відсутності складу злочину, недоведеності участі особи у вчиненні злочину;
5) стосовно яких до 24 серпня 1991 року за рішенням іншого репресивного органу були здійснені репресії у формах, визначених статтею 2 цього Закону, за недонесення (неповідомлення) про вчинення або підготовку до вчинення іншою особою діяння, за яке законодавством, що діяло до 24 серпня 1991 року, було передбачено кримінальну або адміністративну відповідальність, за умови що особа, якій призначено покарання за вчинення або підготовку до вчинення такого діяння, була реабілітована в установленому порядку.
Згідно п. 1 Положення щодо виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 535, це Положення визначає порядок виплати грошової компенсації особам, які відбували покарання у вигляді позбавлення волі (ув`язнення) або примусового поміщення у лікувальні заклади і згодом реабілітовані відповідно до статті 1-2 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (далі - реабілітовані особи), та повернення будівель та іншого майна, вилучених під час репресій, або відшкодування їх вартості таким особам або їх спадкоємцям.
Аналізуючи положення вказаного Закону та Положення суд зауважує, що позивач не відноситься до реабілітованих осіб.
Доказів того, що позивач визнана реабілітованою відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" до суду не надано, відтак п. 4 частини 1 статті 5 "Про судовий збір" в контексті даних правовідносин застосуванню не підлягає.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду від 24 грудня 2020 року по справі №360/3166/20, від 09 грудня 2021 року по справі №520/4584/2020, від 19 лютого 2025 року по справі № 757/15702/24-ц.
Судовий збір (державне мито) за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено за наступними платіжними реквізитами для перерахування судового збору:
банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998
код класифікації доходів бюджету 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)"
відомча ознака "81" (Апеляційні адміністративні суди):
рахунок [рахунок приховано],
отримувач - ГУК в Одеській області /Приморський р-н/22030101
код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526Призначення платежу
*;101;__________( код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), П`ятий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), в сумі 1996,80 грн., а тому апеляційна скарга, відповідно до вимог частини 1 статті 169 КАС України має бути залишена без руху, з наданням строку для усунення зазначених недоліків.
Відповідно до вимог частини 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суддя -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до статті 169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала у касаційному порядку не підлягає оскарженню.
Суддя О.І. Шляхтицький