УХВАЛА
21 липня 2026 року
м. Київ
справа №200/5471/25
провадження № К/990/30709/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Реви Олександра Олександровича на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,
у с т а н о в и в :
01 липня 2026 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».
Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив таке.
У провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 03 жовтня 2025 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 21 січня 2023 року грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 21 січня 2023 року, а також виплачених за вказаний період: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.
19 січня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі № 200/5471/25.
Донецький окружний адміністративний суд ухвалою суду від 20 січня 2026 року заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі № 200/5471/25 - задовольнив частково.
Застосував судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі № 200/5471/25 шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі № 200/5471/25 у місячний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 20 лютого 2026 року встановив новий строк для подання Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України до суду звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі № 200/5471/25 у місячний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 24 лютого 2026 року відмовив у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про виконання рішення суду від 03 жовтня 2025 року у справі № 200/5471/25. Звільнив командира Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України від сплати штрафу. Встановив новий строк для подання Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України до суду звіту про виконання рішення суду у справі № 200/5471/25 у місячний строк з дня отримання копії цієї ухвали із одночасним наданням до суду доказів виконання вказаного рішення суду, зокрема, розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання рішення суду із зазначенням детальної інформації перерахунку всіх видів його грошового забезпечення (у тому числі, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, премії), а також з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 .01.2004 року №44, тощо.
25 березня 2026 року від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до суду надійшов звіт про виконання рішення суду, відповідно до якого зазначено, що на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі № 200/5471/25 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України надає розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання рішення суду із зазначенням детальної інформації перерахунку всіх видів його грошового забезпечення (у тому числі, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, премії), а також з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
З вказаного розрахунку вбачається, що Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України на виконання судового рішення здійснила перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням з використанням прожиткового мінімуму на 01 січня відповідного календарного року, здійснила перерахунок надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за роботу в умовах режимних обмежень (за таємність) та надбавки за класність з урахуванням перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, здійснила донарахування допомоги на оздоровлення (ДДО) тощо, при виплаті нарахованих сум, з урахуванням раніше виплачених сум, провела компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44. Всього додатково нараховано грошове забезпечення на суму 7915,83 грн та додатково нарахована допомога на оздоровлення (ДДО) в сумі 557,00 грн, разом на суму 8472,83 грн (з урахуванням компенсації ПДФО на суму 1525,11 грн). При виплаті нарахованої суми було утримано військовий збір в розмірі 5% (423,64 грн), сума до виплати склала 8049,19 грн (8472,83 - 423,54). Таким чином, рішення суду виконано відповідачем в повному обсязі.
25 березня 2026 року до суду надійшли заперечення на звіт, відповідно до яких покликається на те, що з інформації, яка відображена в особистих картках на грошове забезпечення ОСОБА_1 за періоди часу з 2020 по 2023 роки, а також з довідки-перерахунку грошового забезпечення останнього за відповідні періоди вбачається, що розмір премії та розмір надбавки за службу в умовах режимних обмежень, виплачених ОСОБА_1 за вищезазначені періоди не відповідають дійсності, та штучно зменшені.
У зв`язку із зазначеним просив суд:
- відмовити у прийнятті звіту, поданого Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України, про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі № 200/5471/25;
- встановити Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України;
- накласти штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду на керівника владних повноважень, а саме командира Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України.
Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 25 березня 2026 року прийняв звіт Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про виконання рішення суду від 03 жовтня 2025 року у справі № 200/5471/25. Завершив процедуру судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі № 200/5471/25.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 29 червня 2026 року апеляційну скаргу представника позивача Реви Олександра Олександровича залишив без задоволення, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі № 200/5471/25 - залишив без змін.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник ОСОБА_1 - адвокат Рева Олександр Олександрович звернувся з касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, Суд зазначає таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених положень законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Зі змісту вказаних положень процесуального закону вбачається, що представник позивача у касаційному порядку оскаржує постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2026 року, прийняту за наслідками здійснення апеляційного перегляду ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року, за результатами розгляду звіту про виконання рішення суду.
Ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі № 200/5471/25 до переліку ухвал, що можуть бути оскаржені у касаційному порядку не входить, тому відповідно прийнята за наслідками її перегляду постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2026 року також не підлягає оскарженню до Верховного Суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Аналогічна правова позиція щодо застосування пункту 1 частини першої статті 333 КАС України в контексті здійснення касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у порядку статті 382 КАС України, висловлена Верховним Судом в ухвалах від 21 січня 2026 року у справі № 560/10337/23, від 16 березня 2026 року у справі № 560/6587/21.
На підставі викладеного, керуючись статтями 294, 328, 333 КАС України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Реви Олександра Олександровича на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі № 200/5471/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. В. Кашпур
В. Е. Мацедонська