УХВАЛА
21 липня 2026 року
м. Київ
справа №520/33851/25
провадження № К/990/30835/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
у с т а н о в и в :
01 липня 2026 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо включення до складу місячного розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , застосованого для визначення розміру матеріальної допомоги для оздоровлення за 2021, 2022, 2024, 2025 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 роки, сум індексації грошового забезпечення;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для оздоровлення за 2021, 2022, 2024, 2025 роки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 і 2024 роки, визначивши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації грошового забезпечення.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 05 березня 2026 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2026 року позов задовольнив.
Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2024, 2025 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 роки, з урахування у складі грошового забезпечення суми індексації грошового забезпечення.
Зобов`язав Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2024, 2025 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 роки, з урахуванням у складі грошового забезпечення суми індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Національної поліції в Харківській області подало касаційну скаргу.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За такого правового регулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, так як суд апеляційної інстанції неправильно застосував правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29 квітня 2020 року у справі № 240/10130/19, від 11 грудня 2019 року у справі № 638/5794/17 та від 27 грудня 2019 року у справі № 643/11749/17.
Водночас суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення керувався висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2023 року у справі № 420/19450/21, від 11 квітня 2024 року у справі № 240/34639/22 щодо права на отримання виплат при звільненні особи із служби в поліції; від 29 квітня 2020 року у справі № 240/10130/19 щодо індексації, яка є складовою грошового забезпечення поліцейських, яке у свою чергу враховується при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні.
З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що автором касаційної скарги належним чином не обґрунтовано покликання на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Також автор скарги зазначає, що на сьогодні існує нагальна потреба у формуванні Верховним Судом висновку щодо застосування положень частини п`ятої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» та частини третьої статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у подібних правовідносинах - а саме, щодо відсутності правових підстав для включення індексації грошового забезпечення до розрахунку матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань. Питання має фундаментальне значення, оскільки правоохоронні органи по всій Україні стикаються з тисячами аналогічних позовів, що породжує хаотичну і суперечливу судову практику.
Варто зазначити, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.
Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2023 року у справі № 420/19450/21, від 11 квітня 2024 року у справі № 240/34639/22.
Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зазначення у касаційній скарзі доводів щодо обґрунтування підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов`язку щодо належного обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із покликанням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.
Обмеження переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у справі № 520/33851/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. В. Кашпур
В. Е. Мацедонська