УХВАЛА
про залишення касаційної скарги без руху
20 липня 2026 року
м. Київ
справа №340/312/26
адміністративне провадження №К/990/31552/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2026 року
у справі №340/312/26
за позовом Фермерського господарства «АГРО ЛЮКС Україна»
до Відділу інфраструктури, містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та екології Кропивницької районної військової адміністрації
про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У січні 2026 року Фермерське господарство «АГРО ЛЮКС Україна» (далі - ФГ «АГРО ЛЮКС Україна») звернулося до адміністративного суду з позовом до Відділу інфраструктури, містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та екології Кропивницької районної військової адміністрації, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу інфраструктури, містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та екології Кропивницької районної військової адміністрації №A3801203933431465523 від 02 січня 2026 року, зареєстроване в ЄДЕССБ за №MU01:1203-9334-3985-4133, про відмову у видачі ФГ «АГРО ЛЮКС Україна» містобудівних умов та обмежень;
- зобов`язати Відділ інфраструктури, містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та екології Кропивницької районної військової адміністрації видати ФГ «АГРО ЛЮКС Україна» містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок з кадастровими номерами [номер приховано]:02:000:2838, [номер приховано]:02:000:2836, [номер приховано]:02:000:2837, [номер приховано]:02:000:2839, [номер приховано]:02:000:9125, [номер приховано]:02:000:9126 на об`єкт будівництва «Нове будівництво свинокомплексу із закінченим виробничим циклом відгодівлі 20 тисяч голів свиней на території Первозванівської сільської ради, Бережинського старостинського округу, Кропивницького району, Кіровоградської області (за межами населеного пункту)».
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2026 року, позов задоволено.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Кропивницька районна державна адміністрація Кіровоградської області 06 липня 2026 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання щодо відповідності касаційної скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегією суддів установлено таке.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку норму права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України доводи касаційної скарги повинні бути викладені у взаємозв`язку з відповідними підставами, визначеними статтею 353 цього Кодексу.
З аналізу наведених норм убачається, що обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права повинно бути наведене саме у взаємозв`язку з однією або кількома виключними підставами касаційного оскарження, визначеними частиною четвертою статті 328 КАС України.
Проаналізувавши мотиви та доводи поданої касаційної скарги, Суд установив, що скаржник, хоча й посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також зазначає статті 328, 341, 349, 353 КАС України, однак не визначає жодної із підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Викладені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з правовою оцінкою, наданою судами попередніх інстанцій, наведення власного тлумачення положень Конституції України, Закону України «Про адміністративну процедуру», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та інших нормативно-правових актів, а також переоцінки встановлених судами обставин справи. Водночас такі доводи не співвіднесені з жодною із виключних підстав касаційного оскарження, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник не зазначає постанов Верховного Суду, висновки щодо застосування норм права в яких, на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій, не обґрунтовує необхідності відступлення від будь-якого висновку Верховного Суду, не зазначає норм права, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду, а також не пов`язує наведені ним доводи про порушення судами норм процесуального права із відповідними положеннями статті 353 КАС України.
Посилання у касаційній скарзі на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, без визначення конкретної підстави касаційного оскарження, встановленої статтею 328 КАС України, не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 цього Кодексу.
Верховний Суд наголошує, що суд касаційної інстанції є судом права, а не судом факту. Саме тому перевірка судових рішень здійснюється виключно у межах належним чином сформульованих підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України. Визначення таких підстав є процесуальним обов`язком особи, яка подає касаційну скаргу, і не може здійснюватися судом замість скаржника.
Крім того, під час перевірки касаційної скарги Судом установлено, що ця справа була розглянута судами першої та апеляційної інстанцій за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо касаційна скарга містить належне обґрунтування наявності хоча б однієї із виняткових підстав, визначених підпунктами «а»-«г» цього пункту.
Разом з тим у касаційній скарзі скаржник взагалі не зазначає, на яку саме із підстав, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, він посилається, а також не наводить будь-яких доводів щодо існування виняткових обставин, які б надавали можливість касаційного перегляду судових рішень у цій справі.
Таким чином, невиконання скаржником імперативних вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України є недоліком, який перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження і є підставою для залишення касаційної скарги без руху відповідно до частини другої статті 332 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин касаційну скаргу належить залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення зазначених недоліків шляхом подання касаційної скарги у новій редакції з визначенням та належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 328 КАС України.
У разі неусунення недоліків щодо зазначення підстав касаційного оскарження, касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.
Керуючись статтями 169, 248, 330, 332, 355 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2026 року у справі №340/312/26 за позовом Фермерського господарства «АГРО ЛЮКС Україна» до Відділу інфраструктури, містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та екології Кропивницької районної військової адміністрації про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.
2. Встановити десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення встановлених судом недоліків.
3. Надіслати Кропивницькій районній державній адміністрації Кіровоградської області копію цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа