ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15270/26
провадження № 2-з/753/152/26
У Х В А Л А
про передачу справи на розгляд іншому суду
"20" липня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Котенко Р. В., розглянувши заяву представника заявника адвоката Морозова Михайла Вікторовича про забезпечення позову до подачі позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нікітенко Юлії Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії, поновлення строку для вжиття заходів охорони спадкового майна та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
16 липня 2026 року до Дарницького районного суду м. Києва від адвоката Морозова Михайла Вікторовича через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нікітенко Юлії Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії, поновлення строку для вжиття заходів охорони спадкового майна та зобов`язання вчинити дії.
Заяву про забезпечення позову представник позивача обґрунтовує тим, що невжиття заходів забезпечення позову до його подання до суду істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду з огляду на таке.
Предметом майбутнього позову є оскарження протиправної, на думку позивача, відмови нотаріуса вчинити дії щодо вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, що знаходиться в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та яке входить до складу спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, позивач має намір вимагати поновити строк для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна та зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нікітенко Юлію Миколаївну вчинити нотаріальну дію, а саме вжити заходів щодо охорони спадкового майна, що знаходиться в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виїзду за вказаною адресою та проведення опису цінного рухомого майна та призначення його охоронця.
Як вказує представник заявника, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 відмовляється вчиняти заходи щодо охорони спадкового майна, мотивуючи це відсутністю у заявника права на спадкування. Вказані дії нотаріуса створюють умови для безперешкодної видачі свідоцтв про право на спадщину іншим спадкоємцям та подальшого відчуження спадкового майна. На даний час, між заявником та іншими спадкоємцями наявний судовий спір щодо спадкового майна, про що також свідчить наявність відкритих проваджень у Деснянському районному суді міста Києва у справах № 754/11073/26 та № 754/11724/26. Зазначені обставини об`єктивно підтверджують відсутність згоди між спадкоємцями щодо статусу та розподілу спадщини, а тому вчинення будь-яких нотаріальних дій, спрямованих на остаточне оформлення спадкових прав, є прямим порушенням встановленого законом порядку та завдає шкоди законним інтересам заявника як спадкоємця.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 17 липня 2026 року для розгляду заяви про забезпечення позову визначено суд у складі головуючої судді Котенко Р. В.
Вивчивши матеріали поданої заяви, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до положень статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно із пунктом першим частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Основними видами територіальної підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.
Загальні правила підсудності визначені у §3 глави 2 ЦПК України. При цьому, загальні правила підсудності охоплюють усі види територіальної підсудності, а не лише підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходження відповідача, передбачену ст. 27 ПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном. При цьому виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.
Відповідно до положень п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, це позови про право власності на таке майно; про правоволодіння і користування ним).
Як зазначено у правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині першій статті 30 ЦПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.
Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Однією з позовних вимог, яку позивач має намір висунути до відповідача у майбутньому позові, є: зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нікітенко Юлію Миколаївну вчинити нотаріальну дію, а саме вжити заходів щодо охорони спадкового майна, що знаходиться в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виїзду за вказаною адресою та проведення опису цінного рухомого майна та призначення його охоронця.
Відповідно до п.п. 1.2. п. 1 глави 9 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595 (далі - Порядок) нотаріус за місцем відкриття спадщини за заявою заінтересованих осіб або з власної ініціативи вживає заходів щодо охорони спадкового майна.
Відповідно до п.п. 3.3. п. 3 глави 9 розділу ІІ Порядку в акті опису мають бути зазначені, серед іншого, відомості про те, чи було опечатано приміщення до прибуття нотаріуса і ким, стан пломб та печаток, якщо приміщення опечатано; опис спадкового майна з детальною характеристикою кожної речі окремо (колір, вага, номінал, розмір, сорт, марка, рік випуску, а для іноземної валюти - купюра, її номінал, вартість за курсом Національного банку України тощо) та визначення їх вартості з урахуванням відсотка зносу тощо.
Згідно із п.п. 3.6. п. 3 глави 9 розділу ІІ Порядку до акта опису включається все майно, яке є в будинку (квартирі) померлого.
Підпунктом 3.8. пункту 3 глави 9 розділу ІІ Порядку передбачено, що якщо проведення опису переривається або продовжується кілька днів, приміщення кожний раз опечатується нотаріусом. В акті опису робиться запис про причини і час припинення опису і його відновлення, а також про стан пломб і печаток при наступному розпечатуванні приміщення.
Отже, беручи до уваги вказані норми права, а також предмет майбутнього позову, суд вважає, що позовні вимоги опосередковано стосуються нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , адже вжиття заходів щодо охорони спадкового майна передбачає: виїзд нотаріуса до вказаної квартири, отримання доступу до квартири, опечатування та розпечатування квартири у разі переривання опису майна тощо.
Відтак, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нікітенко Юлії Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії, поновлення строку для вжиття заходів охорони спадкового майна та зобов`язання вчинити дії має подаватися до відповідного місцевого суду з урахуванням виключної підсудності.
Адреса АДРЕСА_1 відноситься до території Деснянського району м. Києва.
Враховуючи вищевикладене, підстави для розгляду заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви Дарницьким районним судом м. Києва відсутні.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Отже, зважаючи на те, що заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, а майбутній позов має бути поданий позивачем до суду за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до Дарницького району м. Києва, заява про забезпечення позову підлягає направленню за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва, до територіальної юрисдикції якого належить розгляд позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нікітенко Юлії Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії, поновлення строку для вжиття заходів охорони спадкового майна та зобов`язання вчинити дії.
Керуючись статтями 28, 31, 187, 260, 353-354 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
цивільну справу за заявою представника заявника адвоката Морозова Михайла Вікторовича про забезпечення позову до подачі позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нікітенко Юлії Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії, поновлення строку для вжиття заходів охорони спадкового майна та зобов`язання вчинити дії передати на розгляд Деснянському районному суду м. Києва за територіальною підсудністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Р. В. Котенко