Єдиний унікальний номер 205/18909/25
Єдиний унікальний номер 205/18909/25
Провадження № 2др/205/43/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2026 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 17 квітня 2026 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
Додатковим рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 20 травня 2026 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
18 травня 2026 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернулася до Новокодацького районного суду міста Дніпра із заявою про ухвалення додаткового рішення, яку зареєстровано судом 25 травня 2026 року, в якій просила вирішити питання про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого висновку за наступних підстав.
Положеннями ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Ще одна обставина яка викликає ухвалення додаткового рішення і пов`язана з судовими витратами встановлена в ч. 8 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суттєвою різницею між цими двома підставами є момент і право особи на подачу доказів судових витрат.
Так за змістом вказаних статей, додаткове рішення щодо судових витрат, ухвалюється на підставі доказів які подані до закінчення судових дебатів.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
У своїй заяві, поданій до суду 18 травня 2026 року через систему «Електронний суд», сторона позивача посилається, що рішення суду було надіслано до електронного кабінету 11 травня 2026 року, докази понесення витрат на правничу допомогу мали бути подані нею протягом 5 днів, останній день подачі припав на вихідний, тому вона строк не пропустила.
При цьому, суд не погоджується із вказаними твердженнями позивача, оскільки клопотання було подано через електронний кабінет користувача в системі «Електронний суд», а не нарочно до канцелярії суд, заявник не була позбавлена об`єктивної можливості подати її в п`ятиденний строк.
Частинами 2, 3 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Статтею 120 ЦПК України встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ст. 122 ЦПК України)
Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (ч. 4 ст. 124 ЦПК України).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.
Указані висновки узгоджуються із позицією Великої Палати Верховного Суду щодо порядку стягнення витрат на правову допомогу, викладеною у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15.
Оскільки судове рішення, ухвалене судом 17 квітня 2026 року, було доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 та її представника адвоката Сустав Н.В., яка подає вказане клопотання, 11 травня 2026 року, з яким закон пов`язує строк на подачу доказів понесення судових витрат, до ухвалення якого позивач зобов`язувалася подати докази понесених нею судових витрат, то і право особи на подання таких доказів, після того, як така подія настала, втрачено, тому подані документи підлягають залишенню без розгляду.
ОСОБА_1 у строк встановлений законом, доказів понесених судових витрат, які вона просить стягнути з відповідача, не подано.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 3 ст. 133, ч.ч. 1, 2, 6, 8 ст. 141, п. 3 ч. 1, ч.ч. 3-5 ст. 270 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Документи, подані 18 травня 2026 року, а саме: договір № 216 про надання правничої допомоги від 28 жовтня 2025 року, додаткову угоду № 2 від 01 грудня 2025 року до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі послуг від 15 травня 2026 року та платіжні інструкції від 14 грудня 2025 року, 17 лютого 2026 року та 06 січня 2026 року, залишити без розгляду.
Додаткове рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: