Ухвала № 138400577 у справі № 760/24781/25 від 22.07.2026

Справа №760/24781/25 4-с/760/35/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Пилипенко Д.М.

за частю представника скаржника (боржника) - адвоката Величко Л.П.

головного державного виконавця - Черкасова Є.В.

заінтересованої особи (стягувача) - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (до 06.10.2025 року - Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)) Тура Артема Олександровича, заінтересована особа (стягувач): ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2025 до Солом`янського районного суду м. Києва надійшли матеріали скарги представника скаржника (боржника) ОСОБА_2 - адвоката Величко Л.П. на дії головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тура А.О., заінтересована особа (стягувач): ОСОБА_1 .

Вимоги вказаної скарги обґрунтовуються тим, що у провадженні Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3 з виконання виконавчого листа № 2-1090/15, виданого 31.03.2015 Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.04.2014 року та до повноліття дитини.

22.08.2025 ОСОБА_2 звернувся до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявами про надання постанови про відкриття виконавчого провадження з відповідним ідентифікатором доступу до АСВП та довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів в межах виконавчого провадження НОМЕР_4.

29.08.2025 у відповідь на вказані заяви ОСОБА_2 отримав лист з Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за вих. № 178139 від 29.08.2025, до якого було долучено постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2025 року з відповідним ідентифікатором доступу до АСВП та розрахунок заборгованості зі сплати аліментів № НОМЕР_3 від 25.08.2025.

Згідно з вказаним розрахунком, виконаним головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Туром А.О., станом на 31.07.2025 заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів складає 400 286,59 грн.

Дохід боржника за січень 2023 року визначено у розмірі 2 080 602,62 грн, виходячи із суми коштів у розмірі 2 157 548,00 грн, отриманих від продажу квартири, що належала ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності, згідно з договором купівлі-продажу квартири, укладеним між боржником та іншою особою.

При цьому, відповідно до п. 3 договору купівлі-продажу квартири від 28.03.2023 , продаж квартири вчинено за 2 157 548,00 грн, що еквівалентно 59 000,00 доларів США, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору. Продавець своїм підписом під цим договором підтверджує факт повного розрахунку та відсутність будь-яких претензій до покупця.

Дохід боржника за січень 2024 року визначено виходячи із суми коштів у розмірі 393 286,80 грн, отриманих від продажу квартири, що також належала ОСОБА_2 на праві власності, згідно з договором купівлі-продажу квартири, укладеним між боржником та іншою особою.

При цьому, відповідно до п. 3 договору купівлі-продажу квартири від 13.01.2024 , продаж квартири вчинено за суму 381 277,00 грн, які продавець отримав від покупця повністю до моменту підписання договору та своїм підписом під цим договором підтверджує факт відсутності будь-яких претензій фінансового характеру щодо покупця.

Відповідно до довідки форми ОК-7, виданої Пенсійним фондом України, кошти, отримані ОСОБА_2 від продажу квартир, не відображені як дохід боржника.

Представник заявника вважає, що такі кошти не належать до бази для відрахування аліментів та не враховуються при визначенні їх розміру. Вказані суми є лише грошовим еквівалентом відчуженого майна, а не доходом, який фактично призводить до збільшення майнового стану боржника.

При цьому вказує, оскільки у боржника наявна заборгованість зі сплати аліментів, відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 5 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, відомості про ОСОБА_2 внесено до Єдиного реєстру боржників.

Постановою головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тура А.О. від 16.05.2025 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_2 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 824 058,18 гривня (UAH).

Крім того, постановою головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасова Є.В. від 27.05.2025 проведено опис та арешт транспортного засобу марки: INFINITI, модель FX35, днз: НОМЕР_1 , 2008 р.в, номер кузова: НОМЕР_2 , який належить боржнику на праві власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Представник скаржника зазначає, що кошти, які отримує особа від продажу належного їй майна, як грошовий еквівалент його вартості, не включається до складу доходів, з яких мають сплачуватися аліменти.

Вказані суми, як грошовий еквівалент вартості майна, відчуженого на користь іншої особи, не визнаються доходом, а є компенсацією вартості майна, яке вибуло з власності особи, тому не підлягають врахуванню державним виконавцем при обчисленні розміру аліментів та заборгованості зі їх сплати.

Отже,вважає, що врахування головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Туром А.О. коштів, отриманих від продажу нерухомості, як доходу боржника при визначенні розміру аліментів є неправомірним, оскільки ці кошти не є заробітком або доходом у розумінні СК України, а є лише грошовим еквівалентом майна, що належало боржнику до продажу.

Відповідно також є неправомірною і постанова від 27.05.2025 щодо опису та арешту майна боржника - транспортного засобу марки: INFINITI, модель FX35, днз: НОМЕР_1 , 2008 р.в, номер кузова: НОМЕР_2 , який належить боржнику на праві власності, в межах суми заборгованості, яка визначена з урахуванням доходу, який не підлягав врахуванню під час визначення розміру аліментів.

За таких обставин представник скаржника вважає, що дії головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тура А.О. щодо визначення у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів коштів, отриманих боржником від продажу нерухомого майна, як доходу боржника, є неправомірними та такими, що порушують права та законні інтереси ОСОБА_2 .

У зв`язку з наведеним представник скаржника просить суд:

-визнати неправомірними дії головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тура А.О. щодо складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 25.08.2025 у виконавчому провадженні НОМЕР_4;

-скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 25.08.2025 у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, складений головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Туром А.О., що складається з 2 080 602,62 грн (двох мільйонів вісімдесяти тисяч шістсот двох гривень 62 копійок) та 393 286,80 грн (трьохсот дев`яносто трьох тисяч двохсот вісімдесяти шести гривень 80 копійок);

-зобов`язати державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у провадженні якого перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3, зробити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, без врахування сум коштів, отриманих ОСОБА_2 від продажу квартири у березні 2023 року у розмірі 2 157 548,00 грн (двох мільйонів ста п`ятдесяти семи тисяч п`ятисот сорока восьми гривень 00 копійок) та від продажу квартири у січні 2024 року у розмірі 381 277,00 грн (трьохсот вісімдесяти однієї тисячі двохсот сімдесяти семи гривень 00 копійок);

-визнати неправомірною постанову головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасова Є.В. від 27.05.2025 про арешт майна боржника ОСОБА_2 від 27.05.2025, якою накладено арешт на транспортний засіб марки: INFINITI, модель FX35, днз: НОМЕР_1 , 2008 р.в, номер кузова: НОМЕР_2 .

08.09.2025 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.09.2025 відкрито провадження за скаргою та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням (викликом) сторін.

За клопотанням представника скаржника - адвоката Величко Л.П. цією ж ухвалою витребувано у державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03057, м. Київ, проспект Берестейський, 50), належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_3 щодо примусового виконання рішення по справі № 760/7555/14 від 27.01.2015, в межах якого оскаржуються дії (бездіяльність) державного виконавця.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.02.2026 у задоволенні клопотання заінтересованої особи (стягувача) - ОСОБА_1 про залишення без розгляду скарги ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа (стягувач): ОСОБА_1 , відмовлено.

Заінтересована особа (стягувач) та скаржник скористалися наданими їм процесуальними правами та подали до суду відзив на скаргу та відповідь на відзив, в яких виклали свої позиції щодо предмета спору, а також надали пояснення і заперечення щодо доводів іншої сторони.

Під час розгляду справи представником скаржника подано до суду клопотання про врахування зміни найменування органу державної виконавчої служби, в якому зазначено, що 06.10.2025 було здійснено державну реєстрацію зміни найменування відповідного органу, наведено його актуальне найменування згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також долучено документи, що підтверджують зазначені обставини.

У судовому засіданні представник скаржника - адвокат Величко Лариса Петрівна скаргу підтримала та просила задовольнити. Зазначила про те, що інформація, отримана від Державної податкової служби України щодо утриманого податку з доходів фізичних осіб боржника, сама по собі не може ототожнюватися з доходом, який враховується для обчислення розміру аліментів. Податкове та сімейне законодавство регулюють різні правовідносини, тому сам факт оподаткування грошових надходжень не свідчить про їх належність до доходів, з яких здійснюється утримання аліментів. Використання такої інформації без з`ясування правової природи коштів і джерела їх походження є неправомірним. При визначенні розміру аліментів має враховуватися лише той дохід, який фактично збільшує майновий стан платника аліментів та включений до відповідного Переліку. Грошові кошти, отримані від продажу нерухомого майна, є лише еквівалентом вартості майна і не є доходом у розумінні сімейного законодавства, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справі № 758/10761/13-ц від 25.01.2021.

У судовому засіданні головний державний виконавець Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Черкасов Є.В. пояснив, що дії головного державного виконавця Тура А.О. щодо здійснення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 25.08.2025 були вчинені відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначив, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей та документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Інформація, отримана від Державної податкової служби України, свідчить про те, що боржник отримав дохід від відчуження квартир у березні 2023 року та січні 2024 року, який, на його думку, підлягає врахуванню як дохід боржника при нарахуванні аліментів, оскільки такі кошти були оподатковані. Таким чином, головний державний виконавець Черкасов Є.В. підкреслив правомірність дій головного державного виконавця Тура А.О. та їх відповідність законодавству України, зазначивши, що при здійсненні розрахунку останній керувався саме положеннями Податкового кодексу України.

У судовому засіданні заінтересована особа (стягувач) ОСОБА_1 підтримала позицію органу державної виконавчої служби, зазначивши, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. Посилалася на інформацію, отриману від Державної податкової служби України, та вважала, що кошти, отримані боржником від відчуження нерухомого майна, є доходом у розумінні законодавства, а тому підлягають врахуванню при визначенні розміру аліментів. Підтримала висновки державного виконавця щодо правильності проведеного розрахунку заборгованості.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та виконавчого проводження, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на примусовому виконанні в Солом`янському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3 з виконання виконавчого листа № 2-1090/15, виданого 31.03.2015 Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.04.2014 та до повноліття дитини.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві Бугайовою Л.Л. від 01.04.2015 за виконавчим листом № 2-1090/15 виданим 31.03.2015 Солом`янським районним судом м. Києва було відкрито виконавче провадження.

28.03.2023 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бердес М.О., зареєстрований у реєстрі за №423, за умовами якого продавець передає, а покупець приймає у власність, належну продавцю на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 .

Квартира, що продається, належить продавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Василевською А.О., державним нотаріусом П`ятої київської державної нотаріальної контори 09.02.2022 за реєстровим № 3-62.

Продаж квартири вчинено за 2 157 548,00 грн, що еквівалентно 59 000,00 доларів США, які покупець повністю сплатив продавцю до підписання цього договору (пункт 3 договору).

13.01.2024 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_5 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондрою Л.В., зареєстрований у реєстрі за № 65, за умовами якого продавець передає, а покупець приймає у власність, належну продавцю на праві власності квартиру АДРЕСА_2 .

Квартира, що продається, належить продавцю на праві власності, зареєстрованого ОСОБА_6 , державним реєстратором Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області 28.09.2023.

Продаж квартири вчинено за 381 277,00 грн, які продавець повністю отримав до підписання цього договору (пункт 3 договору).

Оскільки продавець на момент набуття права власності перебував в зареєстрованому шлюбі, надана згода дружини ОСОБА_7 , справжність підпису якої засвідченою Кондрою Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.01.2024 за реєстраційним номером №64 (пункт 10 договору).

В матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_3 містяться відповіді Державної податкової служби України на запит державного виконавця, які відображають суми доходів боржників та нараховані податки.

У вказаних відповідях зазначені відомості про суми нарахованого доходу від відчуження нерухомого майна в першому кварталі 2023 року в розмірі 2 157 548,00 грн (код доходу 104) та в першому кварталі 2024 року в розмірі 381 277,00 грн (код доходу 104).

Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 25.08.2025, виконаного головним державним виконавцем Туром А.О., станом на 31.07.2025 заборгованість боржника по сплаті аліментів складає 400 286,59 грн.

Зокрема, дохід боржника за січень 2023 року визначено у розмірі 2 080 602,62 грн, з яких нараховано аліменти в розмірі 520 150,65 грн, що становить частину зазначеної суми.

Дохід боржника за січень 2024 року визначено у розмірі 393 286,80 грн, з яких нараховано аліменти в розмірі 98 321,70 грн, що також становить частину зазначеної суми.

При цьому головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Черкасовим Є.В. у судовому засіданні зазначено, що при визначенні зазначених сум враховувалися кошти, отримані боржником від продажу належних йому квартир у березні 2023 року та січні 2024 року, як дохід, що підлягає врахуванню при обчисленні розміру аліментів.

У зв`язку з наявністю у боржника заборгованості зі сплати аліментів у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 постановою головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасова Є.В. від 26.05.2025 оголошено у розшук майно боржника - транспортний засіб марки INFINITI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузов, рами) НОМЕР_2 .

Постановою головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасова Є.В. від 27.05.2025 проведено опис та арешт транспортного засобу марки INFINITI, модель FX35, днз: НОМЕР_1 , 2008 р.в, номер кузова: НОМЕР_2 , який належить боржнику на праві власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Постановою головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасова Є.В. від 18.07.2025 призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП «Ажіо» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-1090/15, виданого 31.03.2015 Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.04.2014 та до повноліття дитини.

На підставі зазначеної постанови суб`єктом оціночної діяльності ПП «Ажіо» проведено оцінку колісного транспортного засобу та складено звіт про оцінку майна №385/25 станом на 23.09.2025 щодо визначення ринкової вартості КТЗ для його подальшої реалізації на прилюдних торгах.

З повідомлення головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасова Є.В. вбачається, що оскільки у боржника станом на 02.06.2025 була наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 01.05.2025 за період з 20.04.2010 по 30.04.2025 становить 827 330,32 грн, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, відомості про ОСОБА_2 внесено до Єдиного реєстру боржників.

Відповідно до частини 1статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Положеннями ст.129-1 Конституції України, ч.1 ст.18 ЦПК України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 Конвенції тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Hornsby v. Greece», п.40).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені такі заходи примусового виконання рішень: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Статтею 81 СК України встановлено, що Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінетом Міністрів України від 26.02.1993 року №146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.

У підпункті 19 пункту 1 зазначеного Переліку до видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, віднесено інші види заробітку.

У пункті 12 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів визначені види доходів, з яких не провадиться утримання аліментів, перелік яких є вичерпним.

Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків (пункт 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів).

Частиною 1 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В той же час, у частині 3 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Статтею 195 СК України визначено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Аналізуючи зазначені вище положення СК України та Переліку видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, можливо робити висновок, що вирішальне значення для визначення видів заробітку/доходу, які ураховуються при визначенні розміру аліментів, має відповідь на питання: чи відбулося отримання боржником доходу від використання належного йому на праві приватної власності нерухомого майна, наслідком чого стало отримання ним прибутку (доходу), на який у розумінні положень статті 81, частини 1 статті 195 СК України нараховуються аліменти (заборгованість), чи наслідком такого використання є отримання грошового еквіваленту вартості нерухомого майна, що існувало до його продажу.

При цьому необхідно звернути увагу, що формулювання у підпункті 19 Переліку інші види заробітку не є тотожним поняттю доходу, оскільки за своєю економічною суттю дохід від продажу майна не є заробітком.

В той же час, тлумачення положень СК України, зокрема положень статті 81, частини 3 статті 181, частини 2 статті 182, статті 183 СК України, свідчить про те, що законодавець ототожнює поняття заробітку та доходу, передбачаючи можливість стягнення на користь дитини мінімального рекомендованого розміру аліментів з обох джерел отримання грошових коштів.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається зокрема і дохід від операцій з майном, розмір якого визначається відповідно до статті 172 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 172.1 статті 172 ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного року протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об`єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельні ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення. Та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковуються. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане платником у спадщину.

Таким чином, положення пункту 172.1 статті 172 ПК України містить виключення із загального правила, визначеного підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України щодо визначення будь-якого доходу отриманого резидентами або нерезидентам від будь-яких видів діяльності на території України, зокрема, доходу, отриманого від продажу рухомого та нерухомого майна, який підлягає оподаткуванню.

Відтак, доходи боржника, які звільнені від оподаткування, не належать до бази відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, отже, не є доходами, що враховуються при визначенні аліментів.

Загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад.

Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії. З урахуванням вимог справедливості та розумності будь-який суб`єкт приватного права безумовно спрямовує на споживання лише такі доходи, які становлять безумовний приріст його майна (заробітна плата, гонорари, плата за надання послуг, доходи від процентів по депозитам, орендна плата тощо). Саме тому лише той дохід, який збільшує майно платника аліментів, якщо тільки він прямо не звільнений від цього Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, має враховуватись під час визначення розміру аліментів.

Натомість, грошовий дохід, який є просто еквівалентом відчуженого платником аліментів майна, не повинен враховуватись під час визначення розміру аліментів.

Таким чином, включення в дохід для визначення заборгованості по аліментам суми грошових коштів, отриманих від продажу майна, суперечить статті 195 СК України та виходить за межі видів доходів, передбачених у пункту 1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, оскільки:

- по-перше, перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, у пункті 1 прямо не передбачає, що кошти від продажу майна входять в даний перелік;

- по-друге, підпункт 19 передбачає включення до переліку видів доходів інші види заробітку, однак кошти від продажу нерухомого майна не є заробітком за економічною суттю;

- по-третє, кошти від продажу майна в розумінні статті 195 СК України не є фактичним заробітком платника аліментів, а є майном, яке до продажу мало вираз житлового приміщення, а після продажу - його грошовий еквівалент (тобто не відбулося заробітку/збагачення).

Такі правові висновки було зроблено Верховним Судом у постановах від 15.06.2022 року у справі № 682/1277/20, від 22.12.2021 року у справі № 359/6235/18, від 29.05.2019 року у справі № 682/2133/14-ц.

При цьому, необхідно враховувати правовий висновок, зроблений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25.01.2021 року у справі № 758/10761/13-ц, згідно якого виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна, в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно, не має наслідком отримання доходу платником аліментів, а є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі, у розумінні Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів.

Отже, боржник, уклавши договори купівлі-продажу, отримав грошові кошти як еквівалент переданого ним права власності на нерухоме майно, тобто відбулася лише заміна одного виду майна на інший - нерухомого майна на грошові кошти, без фактичного збільшення його майнового стану.

Отримані ОСОБА_2 кошти від продажу нерухомого майна у розумінні положень статті 81, частини 1 статті 195 СК України та пункту 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів не є фактичним заробітком платника аліментів, а є грошовим еквівалентом майна, що належало йому до продажу.

Інформація, отримана від Державної податкової служби України щодо утриманого податку з доходів фізичних осіб боржника, сама по собі не може автоматично ототожнюватися з доходами, що визначаються для обчислення розміру аліментів.

Податкове законодавство та сімейне законодавство регулюють різні правовідносини, а тому саме по собі оподаткування певних грошових надходжень не свідчить про їх належність до видів доходу, з яких здійснюється утримання аліментів.

Використання податкової інформації виключно на підставі факту оподаткування грошових коштів, отриманих від продажу майна, без належного з`ясування їх правової природи та джерела походження, є неправомірним.

При визначенні розміру аліментів підлягає врахуванню лише той дохід, який фактично збільшує майновий стан платника аліментів та не виключений Переліком видів доходів, що враховуються при визначенні розміру аліментів.

Водночас грошові кошти, отримані від продажу нерухомого майна, є лише грошовим еквівалентом вартості такого майна та не вважаються доходом платника аліментів, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 25.01.2021 року у справі № 758/10761/13-ц.

Отже, врахування головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Туром А.О. коштів, отриманих від продажу нерухомого майна, як доходу боржника при визначенні розміру аліментів є неправомірним, оскільки ці кошти не є заробітком або доходом у розумінні СК України, а є лише грошовим еквівалентом майна, що належало боржнику до його продажу.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні даного спору суд зобов`язаний враховувати правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25.01.2021 року у справі № 758/10761/13-ц, як такий, що є актуальним та відображає узгоджену правову позицію Верховного Суду щодо правової природи коштів, отриманих від відчуження нерухомого майна.

З огляду на викладене, посилання стягувача на постанову Верховного Суду від 31.07.2020 у справі № 234/15413/17 є безпідставними та такими, що не підлягають врахуванню судом, оскільки ґрунтуються на правовому висновку, від якого відступлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Зі змісту наведеної норми вбачається, що судовий контроль у виконавчому провадженні спрямований не лише на формальну перевірку рішень державного виконавця, а й на реальне відновлення порушених прав боржника шляхом усунення наслідків неправомірних дій.

Вказаний підхід узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.01.2021 року у справі № 2-751/2007 (провадження № 61-15422св20), відповідно до якої у випадку встановлення порушень під час визначення заборгованості зі сплати аліментів, належним способом захисту є саме зобов`язання державного виконавця здійснити її перерахунок із урахуванням вимог закону.

Отже, вимога скаржника про зобов`язання державного виконавця провести повторний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів є правомірною, оскільки спрямована на усунення наслідків неправомірного визначення розміру заборгованості та відновлення порушеного права боржника.

Неправомірні дії державного виконавця у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 мають триваючий та безперервний характер, оскільки при визначенні розміру заборгованості зі сплати аліментів у січні 2023 року та січні 2024 року як дохід ОСОБА_2 враховано грошові кошти, отримані від продажу нерухомого майна.

Врахування грошових коштів, отриманих від продажу нерухомого майна, як доходу боржника призвело до формування заборгованості зі сплати аліментів, яка стала підставою для застосування до боржника заходів примусового виконання, зокрема проведення опису та накладення арешту на майно.

Оскільки розмір заборгованості визначено з порушенням вимог закону, підстави для застосування заходів примусового виконання, передбачених ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», були відсутні.

За таких обставин постанова головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Черкасова Є.В. від 27.05.2025 року про опис та арешт майна боржника - транспортного засобу марки INFINITI, модель FX35, днз: НОМЕР_1 , 2008 р.в., номер кузова: НОМЕР_2 , який належить боржнику на праві власності, є неправомірною.

З огляду на викладенен вище, суд приходить до висновку, що подана скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 133, 137, 259, 268, 263-264, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», постановою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25.01.2021 року у справі № 758/10761/13-ц, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тура Артема Олександровича, заінтересована особа (стягувач): ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тура Артема Олександровича щодо складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 25.08.2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.

Скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 25.08.2025 у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, складений головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Туром Артемом Олександровичем, що складається з 2 080 602,62 грн (двох мільйонів вісімдесяти тисяч шістсот двох гривень 62 копійок) та 393 286,80 грн (трьохсот дев`яносто трьох тисяч двохсот вісімдесяти шести гривень 80 копійок).

Зобов`язати державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у провадженні якого перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3, зробити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні НОМЕР_4, без врахування сум коштів, отриманих ОСОБА_2 від продажу квартири у березні 2023 року у розмірі 2 157 548,00 грн (двох мільйонів ста п`ятдесяти семи тисяч п`ятисот сорока восьми гривень 00 копійок) та від продажу квартири у січні 2024 року у розмірі 381 277,00 грн (трьохсот вісімдесяти однієї тисячі двохсот сімдесяти семи гривень 00 копійок).

Визнати неправомірною постанову головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Черкасова Євгена Володимировича від 27.05.2025 року про опис та арешт майна боржника ОСОБА_2 - транспортний засіб марки: INFINITI, модель FX35, днз: НОМЕР_1 , 2008 р.в, номер кузова: НОМЕР_2 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15-ти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 22.07.2026.

Суддя: Букіна О.М.