УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
22 липня 2026 р. Справа № 120/11068/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )
про: визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії.
У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Ст. 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.
Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 року у справі №380/2355/20.
Так, в межах даної справи позивачем заявлено такі вимоги:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 25.03.2026 № 1085 «Про результати службового розслідування за фактом виявлення недоліків під час інвентаризації продовольчої служби» у частині, що стосується визнання нестачі кухні причіпної КП-125, заводський № 71486, шасі № 2968, 1971 року випуску, та притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності у сумі 60 406,50 грн;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 18.06.2026 № 829 «Про облік втрат та нестачі військового майна роти матеріального забезпечення» у частині, якою кухню причіпну КП-125, заводський № 71486, шасі № НОМЕР_2 , 1971 року випуску, віднесено до втрат (нестач), передбачено внесення відповідних записів до книг обліку, визначено за ОСОБА_1 заборгованість 60 406,50 грн, доручено її стягнення у претензійно-позовному порядку та подальше списання майна після відшкодування;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити з обліку заборгованість ОСОБА_1 у сумі 60 406,50 грн, сформовану на підставі скасованих частин наказів № 1085 та № 829, та привести пов`язані з нею записи книг обліку втрат і нестач у відповідність до судового рішення.
Суд зазначає, що приписами ч. 5 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом суд дійшов висновку, що цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження публічної служби, а тому до нього застосовується місячний строк звернення до суду.
Відтак, в частині позовних вимог щодо оскарження наказу відповідача від 25.03.2026 №1085 позивачем пропущено вищевказаний строк звернення.
Ч. 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позовній заяві позивачем викладено клопотання про поновлення строку звернення до суду щодо оскарження наказу № 1085 від 25.03.2026.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску цього строку, позивач зазначає, що відповідачем не надано доказів вручення йому оскаржуваного наказу під підпис, наказ №1085 був істотно змінений подальшим наказом від 18.06.2026 № 829, а про остаточний зміст порушення та обсяг майнового обтяження позивач дізнався лише 10.07.2026 під час отримання претензійно-позовної заяви з додатками.
Суд критично оцінює наведені позивачем доводи та вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.
Порівняльний аналіз понять «дізнався» та «повинен був дізнатися» дає підстави для висновку про безумовну можливість та обов`язок особи обізнатися про стан своїх прав і свобод.
Дотримання строку звернення до суду як складова принципу правової визначеності покладає на позивача обов`язок проявляти розумну обачність та турботу про власні процесуальні права.
Так, з матеріалів позовної заяви слідує, що оскаржуваний наказ № 1085 прийнято за результатами службового розслідування від 25.03.2026, у межах якого позивач особисто надавав письмові пояснення та первинні документи.
Отже, позивач достеменно знав про проведення щодо нього службового розслідування за фактом виявлення нестачі майна та про факт прийняття підсумкового рішення.
Не можуть бути прийняті судом і доводи позивача про те, що перебіг строку оскарження наказу № 1085 розпочався з моменту видання наказу від 18.06.2026 № 829 та отримання претензії 10.07.2026.
Прийняття відповідачем наказу № 829 щодо обліку втрат та часткового зменшення суми заборгованості є самостійним розпорядчим актом, який не скасовує факт прийняття наказу № 1085 від 25.03.2026 і не змінює первинну дату, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права основними висновками службового розслідування.
Таким чином, наведені позивачем обставини не свідчать про наявність об`єктивно непереборних та істотних перешкод для своєчасного звернення до суду з вимогою про оскарження наказу від 25.03.2026 № 1085, а отже, підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду у цій частині наразі відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відтак позивачеві необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для такого поновлення, із наданням належних та допустимих доказів поважності причин його пропуску.
Згідно із ч. 1 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 160 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків останньої шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із наданням належних та допустимих доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог щодо оскарження наказу відповідача №1085 від 25.03.2026.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 256, 294 КАС України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк, з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Маслоід Олена Степанівна