ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
20 липня 2026 року Справа № 160/18938/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Надія Євгенівна, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
02.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- індивідуальні акти у вигляді податкових повідомлень-рішень до ОСОБА_1 :
від 08.09.2025 року №[номер приховано] в сумі 371 154,89 грн (триста сімдесят одна тисяча 89 коп.);
від 08.09.2025 року № [номер приховано] в сумі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень);
від 08.09.2025 року № [номер приховано] в сумі 30 929,57 грн (тридцять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять гривень 57 коп.);
від 08.09.2025 року № [номер приховано] в сумі 1020,00 грн (одна тисяча двадцять гривень),
прийнятих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області - визнати протиправними та скасувати.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 зазначений позов залишено без руху та зобов`язано позивача у десятиденний строк, з дня вручення ухвали про залишення позову без руху, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин;
- уточнену позовну заяву із зазначенням поштового індексу позивача, а також у прохальній частині позовної заяви - позовних вимог, які відповідають способам захисту згідно ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України.
13.07.2026 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано уточнену позовну заяву, а також заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування пропущеного строку звернення до суду представник зазначає, що позивач не отримувала засобами поштового зв`язку спірні податкові повідомлення-рішення від 08.09.2025, а дізналася про їх існування лише 30.04.2026 з відповіді податкового органу на адвокатський запит від 24.04.2026.
При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд зазначає наступне.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, який відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Підставою для звернення позивача до суду стали податкові повідомлення-рішення відповідача від 08.09.2025 №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано] про стягнення заборгованості по податку на дохід фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань.
Позивач з позовом звернувся до суду лише 02.07.2026, що свідчить про порушення ним встановленого процесуальним законом строку для звернення.
Водночас, позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яке обґрунтовано тим, що про існування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень дізналася 30.04.2026 з відповіді податкового органу на адвокатський запит від 24.04.2026.
До цього моменту позивач податкові повідомлення-рішення не отримував.
З матеріалів справи вбачається, що податковий орган листом від 04.10.2024 №69493/6/04-36-24-12-13 сповістив ОСОБА_1 про виявлені доходи та попросив надати відповідну інформацію та документи. Цей лист надіслано рекомендованим повідомлення 24.10.2024 на адресу позивача ( АДРЕСА_1 ) та був повернутий за закінченням терміну зберігання.
Складений акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 23.07.2025 №3234/04-36-24-08/ НОМЕР_1 також надіслано позивачу рекомендованим повідомлення 24.07.2025 на адресу позивача ( АДРЕСА_1 ) та повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до копії паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданого 04.10.2012 Бабушкінським РВ у м. Дніпропетровську ГУДМС України в Дніпропетровській області, який надано до суду представником позивача, місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана адреса міститься й у спірних повідомленнях-рішеннях податкового органу від 08.09.2025 №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано], які надіслано позивачу рекомендованим повідомлення 21.10.2025 на адресу позивача ( АДРЕСА_1 ) та повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання.
Отже, податковий орган належним чином сповіщав ОСОБА_1 про виявлені доходи у 2024 році, про результати документальної позапланової невиїзної перевірки у 2025 році та, відповідно, внаслідок встановлених обставин та проведеної роботи направив спірні повідомлення-рішення.
Суд враховує, що відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 09.07.2026 №2026/011530199 ОСОБА_1 з 29.12.2005 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та 29.07.2025 скасувала реєстрацію. Представник позивача у клопотання про поновлення строку звернення до суду зауважує, що позивач не проживає та не зареєстрована за цією адресою, тому не знала про спірні податкові повідомлення-рішення. При цьому, представник не повідомляє причини та обставини скасування ОСОБА_1 реєстрації її місця проживання.
З огляду на викладене, суд критично оцінює та відхиляє доводи представника позивача щодо неотримання спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на скасування позивачем 29.07.2025 реєстрації свого місця проживання. Суд враховує, що протягом 2024-2025 років, зокрема, під час направлення повідомлення про виявлені доходи та акта перевірки, позивач була зареєстрована за вказаною адресою, однак поштова кореспонденція поверталася відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання», а не «адресат відсутній за вказаною адресою». Це свідчить про те, що позивач мала об`єктивну можливість отримати поштові відправлення, проте ухилялася від їх одержання.
Оскільки позивач була належним чином поінформована про заходи податкового контролю щодо неї, подальше зняття нею з реєстрації місця проживання без повідомлення контролюючого органу про нову адресу для листування покладає на неї ризики неодержання офіційної кореспонденції. За таких обставин посилання на неотримання спірних рішень, направлених 21.10.2025, не може вважатися об`єктивною та поважною причиною пропуску строку звернення до суду, а аргументи представника визнаються необґрунтованими.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Враховуючи викладене, судом не встановлено обставин, що перешкоджали звернення до суду.
Таким чином, наведені представником позивача обставини не можуть бути визнані судом як поважні причини пропуску строку звернення до суду.
З огляду на подану позивачем заяву суд доходить висновку про невиконання позивачем вимог ухвали суду від 07.07.2026 та неусунення недоліків, встановлених такою ухвалою.
Станом на 20.07.2026 позивач вимоги ухвали суду від 07.07.2026 не виконав, недоліки позовної заяви у встановлений судом строк не усунув.
За таких обставин суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
З огляду на це суд вважає, що позов подано позивачем із пропущенням строків звернення до адміністративного суду, встановлених частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а підстав для поновлення зазначеного процесуального строку немає.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства , пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно п.128 (розділу VII Перехідні положення) Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей; електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі; документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Таким чином, оскільки позовну заяву подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» зазначена заява зберігається в централізованому файловому сховищі, а її роздрукована паперова копія приєднується до матеріалів справи.
Оскільки останнім днем для вирішення питань, передбачених ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, є 18.07.2026 - вихідний день, ухвалу постановлено наступного робочого дня - 20.07.2026 року.
Керуючись ст. ст. 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Роз`яснити, що згідно ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки та у порядку, які встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець