Справа №592/11427/26
Провадження №2/592/3366/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
22 липня 2026 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Алфьоров А.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з вказаним позовом та просить суд: визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :
нежитлове приміщення під номером 2 (два), магазин «Продукти», загальною площею 142,3 (сто сорок дві цілих три десятих) кв.м. літера «А-2» цегляний, обкладений плиткою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 999887559206);
нежитлове приміщення під номером 3 (три), підвальне приміщення - склад, загальною площею 63,6 (шістдесят три цілих шість десятих) кв.м. літера «А-0», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер: 999785559206),
квартиру, загальною площею 61,88 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер: 2428957759101);
автомобіль MAZDA СХ-5, 2015 року випуску;
визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя право власності на 1/2 частину:
нежитлове приміщення під номером 2 (два), магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 142,3 (сто сорок дві цілих три десятих) кв.м. літера «А-2» цегляний, обкладений плиткою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 999887559206),
нежитлове приміщення під номером 3 (три), підвальне приміщення - склад, загальною площею 63,6 (шістдесят три цілих шість десятих) кв.м. літера «А-0», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (чотири а), (реєстраційний номер: 999785559206);
квартиру, загальною площею 61.88 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер: 2428957759101);
автомобіль MAZDA СХ-5, 2015 року випуску;
стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму судового збору.
Дослідивши матеріали позовної заяви приходжу до висновку, що вона не відповідає вимогам викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Щодо ціни позову та вартості майна.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно п. а ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.
За порядком проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженому постановою КМУ від 4 березня 2013 року № 231 зазначено, що термін дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більш як шість місяців з моменту оцінки, адже ціна позову має бути визначена у наведені строки.
Позивач ОСОБА_1 в обґрунтування вартості майна посилається на довідки про оціночну вартість спірних об`єктів нерухомості.
Суд звертає увагу на те, що вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
Якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість (ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
При цьому, відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача.
Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.
Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.
Відповідно до ч. 1, ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.
З матеріалів позову не вбачається, а також позивачем ОСОБА_1 не надано доказів визначення ринкової вартості майна, яке є предметом позову, відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», зокрема, не подано звіт про оцінку його ринкової вартості у відповідності до вимог п. 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, згідно з яким передбачено, що звіт про оцінку майна, повинен бути складений у повній формі, містити дату оцінки та дату завершення складання звіту та строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що право власності на спірний автомобіль без згоди позивача на відчуження перейшло до третьої особи - ОСОБА_3 , однак остання не залучена до участі у справі, оскільки рішення у справі може вплинути на її права та обов`язки.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пунктах 22-24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання.
Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен встановити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
Сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не можна вважати безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Позовна заява не містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо придбання майна, що є предметом даного позову під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а також спільної участі подружжя в набутті спірного майна.
З огляду на вищевикладене, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, її слід залишити без руху, запропонувавши позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути вищенаведені недоліки.
Роз`яснити позивачу, що у іншому випадку заява буде вважатися неподаною і повернеться позивачу.
Керуючись ст. ст. 175, 177 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху, запропонувавши позивачу усунути вказані недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали та роз`яснити, що в разі їх не усунення заява буде вважатись неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Андрій АЛФЬОРОВ