Справа № 953/9909/26
2/953/5193/26
У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(про залишення позовної заяви без руху)
"21" липня 2026 р. м.Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Демченко С.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області про встановлення факту, що має юридичне значення,
у с т а н о в и в:
15 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, у якій просила:
- встановити особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Федоровське Апостольського району Татарської РСР, на території України з 24 серпня 1991 року по теперішній час.
Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що заявлені вимоги стосуються прав та інтересів ОСОБА_2 , тоді як із позовом до суду звернулася ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) або через представника.
Водночас до позовної заяви не додано доказів того, що Ніконова І.Г. уповноважена представляти інтереси ОСОБА_2 у суді, а також не наведено підстав, передбачених законом, які б надавали їй право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Документів, що підтверджують повноваження представника у розумінні статті 62 ЦПК України, до позовної заяви не додано.
Крім того, позивач звернулася до суду з позовною заявою, визначивши відповідачем Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області. Водночас зі змісту заявлених вимог убачається, що просить встановити факти, що мають юридичне значення.
Цивільне судочинство згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
Позовне провадження це вид судового провадження, в якому розглядаються спори, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних та трудових правовідносин, за позовами осіб. Іншими словами, це процес, у якому суд вирішує питання про порушення прав та інтересів однієї сторони (позивача) іншою (відповідачем).
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (стаття 293 ЦПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають значення, які розглядаються судом закріплений в частині першій статті 315 ЦПК України, даний перелік не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
Тобто, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися питання про факт, але не спір про право цивільне.
Зі змісту поданої позовної заяви вбачається, що позивач просить встановити факт, що має юридичне значення в позовному провадженні, що слід розуміти про спірний характер заявлених вимог (встановлення фактів), при цьому, не вказує, як встановлення зазначених фактів може вплинути на права та обов`язки інших осіб, та без зазначення вимоги позовного провадження. Також не зазначено в позовній заяві з огляду на приписи ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 15 ЦК України, яким чином і коли відповідач - Головне управління Державної міграційної служби в Харківській області порушило, не визнало чи оспорило права позивача чи особи, в інтересах якої подано позов. Тобто відсутні достатні правові обґрунтування існування спірних правовідносин.
Відповідно до розділу IV ЦПК України справи про встановлення юридичних фактів розглядаються в порядку окремого провадження, оскільки такі справи не передбачають наявності спору про право.
Отже, позивачу слід визначитись, за якими нормами ЦПК пред`являється вимога (позовного провадження чи окремого провадження), та привести заяву відповідно до цих норм.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 294, 318, 175, 177 ЦПК України, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294, 315, 353 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, заява буде вважатись неподаною та разом із доданими до неї матеріалами буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя С.В. Демченко