Справа № 627/406/26
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2026 року с-ще Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Бугаєнко І.В.,
з участю секретаря - В`юнник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутську Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та зміну їх розміру-
в с т а н о в и в :
До Краснокутського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 14 грудня 2022 року у цивільній справі №627/616/22, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі. Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
29.04.2026 ухвалою судді Краснокутського районного суду Харківської області Бугаєнко І.В. справу прийнято до свого провадження.
21.07.2026 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про витребування доказів, а саме представник просить витребувати витребувати з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, в якості письмових доказів - відомості про суми доходів отриманих щорічно за період починаючи з 01.12.2022 року по день отримання податковою службою відповідного судового рішення - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що у відзиві на позовну заяву відповідачем ОСОБА_2 було зазначено, що посилання позивача ОСОБА_1 на істотну зміну обставин, що мають значення для визначення належного способу стягнення та розміру аліментів, об`єктивне збільшення щоденних та щомісячних потреб дитини - є абстрактними та не доводять факту погіршення через це її матеріального стану. Позивач ОСОБА_1 не довела необхідних обставин, передбачених ст. 192 СК України, зокрема, щодо зміни її майнового стану після ухвалення судового рішення, яким присуджено сплату аліментів. Відповідачу ОСОБА_2 невідомо на даний час яку суму доходів отримує позивач ОСОБА_1 та чи змінювався її майновий стан після ухвалення судового рішення, яким присуджено сплату аліментів і отримати таку інформацію самостійно останній не має можливості. До матеріалів позову даних відомостей позивачем ОСОБА_1 також додано не було.
На адвокатський запит представника відповідача, Головне управління ДПС у Харківській області своїм листом № 36637/6/20-40 12-03-11 від 02.07.2026 відмовило адвокату Козирєву А.В. у наданні цих відомостей та повідомило, що вони є інформацією з обмеженим доступом, оскільки містять конфіденційну інформацію та можуть бути надані виключно на підставі відповідного судового рішення в конкретній судовій справі.
За таких обставин сторона відповідача зазначає, що не має можливості надати до суду всіх належних та допустимих доказів, які на їх думку підтверджують обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву відносно необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 , тому змушені звертатись до суду з клопотанням про їх витребування.
Представник відповідача вважає, що відомості про суми доходів отриманих позивачем ОСОБА_1 необхідні для з`ясування інформації чи змінювався відповідно до вимог ст. 192 СК України її майновий стан після ухвалення судового рішення, яким присуджено сплату аліментів, та повного, всебічного і об`єктивного розгляду цивільної справи. Крім того зазначають, що дане клопотання не було подано відповідачем ОСОБА_2 у строк, передбачений у ч. 3 ст. 83 ЦПК України, оскільки відповідь на адвокатський запит представником відповідача адвокатом Козирєвим А.В. було отримано вже після подання до суду відзиву на позовну заяву.
Позивач у відкрите судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце була повідомлена належним чином.
Представник позивача - адвокат Підлісний М.О., будучи присутнім у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача про витребування доказів та прохав відмовити у його задоволенні, обґрунтовуючи тим, що відповідач звернувся до суду із клопотання про витребування доказів з порушенням ч. 3 ст. 83 ЦПК України. Також зазначає, що у позові мова не йде про те, що зміна фінансового стану позивача є підставою для звернення до суду з цим позовом.
Відповідач у відкрите судове засідання не з`явився, про дату, час і місце був повідомлений належним чином.
Представник відповідача - адвокат Козирєв А.В., будучи присутнім у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав подане ним клопотання про витребування доказів та прохав його задовольнити з підстав викладений самому клопотанні.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2026 від представника відповідача - адвоката Козирєва А.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, при цьому клопотання про витребування доказів долучено не було.
Наразі, разом з клопотанням про витребування доказів представник відповідача- адвокат Козирєв А.В. додав копію адвокатського запиту, який датований 01.07.2026, тобто через місяць після подання до суду відзиву на позовну заяву.
Відтак, суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що клопотання не було подано відповідачем ОСОБА_2 у строк, передбачений у ч. 3 ст. 83 ЦПК України, оскільки адвокатський запит було направлено адвокатом Козирєвим А.В. вже після подання до суду відзиву на позовну заяву.
Відповідно до правил статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, а статтею 77 цього ж Кодексу встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах 2, 3 ст. 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
За приписами ч. ч. 3,4,5 ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Таким чином, клопотання було заявлено представником відповідача після направлення до суду відзиву на позовну заяву.
За таких обставин, посилання представника відповідача - адвоката Козирєва А.В. на те, що відповідь на адвокатський запит отримано ним після направлення до суду відзиву на позовну заяву, є необґрунтованими, оскільки останній звернувся з адвокатським запитом лише через місяць після направлення до суду відзиву.
Відповідно до ч. ч. 1 3 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
При цьому, як вбачається зі змісту клопотання про витребування доказів, з клопотанням про поновлення строку на його подання представник відповідача до суду не звертався.
Таким чином, судом встановлено, що клопотання представником відповідача подано з порушенням строків, встановлених ч. 3 ст. 83 ЦПК України та не містить у собі будь-якого обґрунтування неможливості його подання у встановлені строки.
Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини. кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються і передбачають усталений порядок їх застосування. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (п.47 рішення Європейського суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява №19164/04).
Тобто, принцип правової визначеності передбачає зрозумілість, прогнозованість та усталений порядок застосування процесуальних норм.
З урахуванням наведеного, а також враховуючи те, що представником відповідача клопотання про витребування доказів було подано з порушенням строків встановлених ЦПК України, не містить у собі будь - якого обґрунтування щодо неможливості звернення з відповідним клопотанням у встановлені строки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81 - 84, 197, 198, 260 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Козирєва Андрія Вікторовича про витребування доказів - залишити без задоволення.
Судове засідання відкласти на 09 год. 30 хв. 16 вересня 2026 року.
Про дату, час та місце судового засідання повідомити учасників справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І. В. Бугаєнко