Справа № 420/21803/26
УХВАЛА
22 липня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А, перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України", Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня № 11" Одеської міської ради, за участю третьої особи Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
встановила:
До суду з позовом звернувся адвокат Лапко Едуард Миколайович, діючий в інтересах ОСОБА_1 ( далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України", Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня № 11" Одеської міської ради, за участю третьої особи Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної адміністрації, яким просить
- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 05.05.2026 № 4393/26/432/Р, оформлене витягом № 4393/26/432/В, яким підтверджено рішення від 10.02.2026 № 84/26/976/Р щодо ОСОБА_1 .
- зобов`язати відповідача провести повторний розгляд скарги / повторне оцінювання повсякденного функціонування позивача з урахуванням усіх медичних документів, попереднього рішення про встановлення III групи інвалідності, фактичних функціональних обмежень, динаміки захворювань, пояснень позивача та/або його представника.
- зобов`язати відповідача за результатами повторного розгляду прийняти нове вмотивоване рішення із зазначенням конкретних медичних і правових підстав, оцінкою кожного істотного медичного документа та критеріями визначення ступеня обмеження життєдіяльності.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з адміністративним позовом та доданими до нього документами, суддя вказує про таке.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог (предмет позову) слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Ця вимога повинна носити правовий характер і бути підвідомчою суду.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Обов`язок щодо визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача і задля цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
При цьому відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Як вбачається зі змісту позову, то позивачем визначено два відповідача - Державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" та КНП «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради.
Разом з тим, з прохальної частини позову вбачається заявлені вимоги до "відповідача", при цьому не зрозуміло до якого з двох відповідачів, до ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" чи до КНП «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради сформульовані вказані вимоги.
Відтак, пропонується позивачу визначитися зі складом відповідачів та/або змістом позовних вимог з зазначенням конкретного відповідача/відповідачів.
Щодо зазначення у позові в якості третьої особи Департамент охорони здоров`я Одеської обласної адміністрації ( звертаю увагу теперішня назва Одеська обласна військова адміністрація).
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Згідно з частиною 4 статті 49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
За частиною 5 статті 49 КАС України, про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що залучення до участі у справі третіх осіб відбувається за обґрунтованою заявою сторони у справі, з зазначенням на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Однак, матеріали позовної заяви не містять доказів дотримання позивачем вказаних норм КАС України, а відтак суд позбавлений можливості вирішити вказане питання при відкритті провадження у справі.
Щодо питання витребування доказів, про яке представник позивача заявив у позові, то суд враховує наступне.
Частиною 1 статті 80 КАС України передбачено, зокрема, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Натомість, матеріали позовної заяви не містять доказів неможливості самостійно надати витребувані докази, зокрема, відмова у надані на адвокатський запит або залишення його без розгляду.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, до позовної заяви документ про сплату судового збору не додано.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені ЗУ "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2026 року у розмірі 3328,00 гривні.
Враховуючи, що позивачем пред`явлено вимогу немайнового характеру та подано позов фізичною особою, сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання даного позову складає 1331,20 грн. (3 328,00*0,4)
Отже, наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч.1, ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали шляхом :
- надання заяви або уточненої редакції позову в частині визначення складу сторін у справі, у т.ч. відповідачів та заявлених до них вимог, а також третьої особи.
- платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна