Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
22 липня 2026 р. Справа № 520/21281/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Марина Лук`яненко, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.03.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року, а за період 01.03.2018 по 31.12.2018 - з встановленням базового місяця - березень 2018 року;
2. зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.03.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року, а за період 01.03.2018 по 31.12.2018 - з встановленням базового місяця - березень 2018 року;
3. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 індексації-різниці між фактично нарахованими сумами грошового забезпечення та сумами, які мали бути нараховані з урахуванням індексації за період з 01.03.2018 року по 11.06.2025 рік;
4. зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різниці грошового забезпечення між фактично нарахованими сумами грошового забезпечення та сумами, які мали бути нараховані з урахуванням індексації за період з 01.03.2018 року по 11.06.2025 рік;
5. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 в належному розмірі грошове забезпечення (щомісячні основні види, додаткові та одноразові додаткові виплати, у тому числі грошову допомогу на оздоровлення) за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру встановленого в поточному році прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року, на 1 січня 2022 року, на 1 січня 2023 року, на 1 січня 2024 року, 1 січня 2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт;
6. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплати ОСОБА_1 в належному розмірі грошове забезпечення (щомісячні основні види, додаткові та одноразові додаткові виплати, у тому числі грошову допомогу на оздоровлення) за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру встановленого в поточному році прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року, на 1 січня 2022 року, на 1 січня 2023 року, на 1 січня 2024 року, на 1 січня 2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Приписами статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою та п`ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У той же час, положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
Так, до 19 липня 2022 року частиною першою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Разом із цим, частиною другою цієї статті до 19 липня 2022 року встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, до 19 липня 2022 року право на заробітну плату не обмежувалось будь-яким строком щодо судового захисту і такий висновок прямо випливає з указаної норми.
Законом України №2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і відповідно до ч. 2 ст.233 КЗпП України.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Отже, період з 19.07.2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Поряд із цим, приписи частини першої статті 233 КЗпП України пов`язують відлік тримісячного строку звернення до суду з днем, коли особа (працівник, службовець) дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Верховним Судом при розгляді справ №460/21394/23 (постанова від 21 березня 2025 року), №240/15039/25 (постанова від 30.04.2026 року) констатовано, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, до прикладу у вказаній справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
У спірних правовідносинах позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.03.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року, а за період 01.03.2018 по 31.12.2018 - з встановленням базового місяця - березень 2018 року, індексації-різниці між фактично нарахованими сумами грошового забезпечення та сумами, які мали бути нараховані з урахуванням індексації за період з 01.03.2018 року по 11.06.2025 рік та нездійснення нарахування та виплати в належному розмірі грошового забезпечення (щомісячні основні види, додаткові та одноразові додаткові виплати, у тому числі грошову допомогу на оздоровлення) за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру встановленого в поточному році прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року, на 1 січня 2022 року, на 1 січня 2023 року, на 1 січня 2024 року, 1 січня 2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт.
Водночас, згідно витягу з наказу від 11.06.2025 року №177 позивач виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з 11.06.2025 року.
Разом із тим, позовна заява позивачем подана до суду - 20.07.2026 (через підсистему "Електронний суд" подано 17.07.2026), тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду з даним позовом.
У позовній заяві позивач просить суд поновити строк звернення до суду з посиланням на положення ст. 233 КАС України у редакції чинній до 19 липня 2022 року.
Натомість, у даному випадку, строк звернення до суду з даним позовом регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Отже, суд висновує, що належної заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду разом з відповідними доказами, позивачем надано не було.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду разом з відповідними доказами.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу. Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Марина Лук`яненко