У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
22 липня 2026 року Справа № 580/4345/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр Побації" про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
27.04.2026 адвокат Іськов В.О. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної установи "Центр Побації" (04050, м. Київ, вул. Ю.Іллєнка, 81) в якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Центр пробації" щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.10.2022 по 04.02.2026 у відповідності до ст. 117 КЗпП України;
-зобов`язати Державну установу "Центр пробації" нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 за період з 29.10.2022 по 04.02.2026 у відповідності до ст. 117 КЗпП України.
Ухвалою суду від 11.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив залишити позовну заяву без розгляду. В обгрунтування зазначив, що розрахунок за рішенням суду проведено з позивачем 05.02.2026. Тому, посилаючись на постанови Верховного Суду від 08.10.2025 у справі №560/19282/24 та від 19.05.2025 у справі №380/1794/24 вважає, що звернувшись до суду із цим позовом 27.04.2026, позивач пропустила місячний строк звернення до суду.
Ухвалою суду від 16.07.2026 позовна заява залишена без руху, як така, що не відповідала вимогам ст. 160, 161 КАС України і надано позивачу строк тривалістю п`ять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення виявлених недоліків, а саме надати відповідно до вимог частини 6 статті 161 КАС України заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження.
Вказану ухвалу суду отримано 16.07.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа у вигляді ухвали про залишення позовної заяви без руху до електронного кабінету, тому останній строк на усунення позивачем недоліків вказаної позовної заяви є 21.07.2026.
Проте, вимоги ухвали у встановлений судом строк позивачем не виконані, заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтованими доказами не подана.
Суд повторно вказує, що спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений в частині 5 статті 122 КАС України.
Предметом даного спору є вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.10.2022 до 04.02.2026, за захистом якого позивач звернувся до суду 27.04.2026 (засобами "Електронний суд"), хоча місячний строк звернення позивача до суду із позовом сплив (позивачу належні суми при звільненні були виплачені на виконання рішення суду у повному обсязі 05.02.2026).
Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, яка узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України і статей 1, 2 Закону України Про оплату праці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
11.02.2021 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №240/532/20 дійшов висновку, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини 5 статті 122 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 червня 2025 року у справі № 420/9470/25.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку. (ч. 4 ст. 240 КАС України).
Також, згідно ч. 5 ст. 240 КАС України, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 № 3676-VI "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Як встановлено судом, при зверненні до суду з позовною заявою, ОСОБА_1 сплатило судовий збір в розмірі 1064,96грн.
Таким чином, суд дійшов до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду та повернення позивачу з Державного бюджету України сплачений судовий збір .
Керуючись ст.ст. 123, 173, 240, 248, 294-297 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Центр Побації" про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України, судовий збір в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набрала законної сили у відповідності до вимог ст. 256 КАС України, проте може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 КАС України.
Суддя Петро ПАЛАМАР