У Х В А Л А
про витребування доказів
22 липня 2026 року справа № 580/6231/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме ненарахування та невиплати його середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 27 квітня 2018 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 26 травня 2026 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення, з урахуванням перерахованої індексації грошового забезпечення, за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 27 квітня 2018 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 26 травня 2026 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 26 травня 2026 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 26 травня 2026 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
В обґрунтування позовних вимог представниця позивача зазначила, що 26 травня 2026 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду по справі № 580/5936/25 на розрахунковий рахунок позивача була нарахована сума індексації грошового забезпечення, а тому є підстави для нарахування на користь позивача середнього заробітку за час несвоєчасної виплати суми грошового забезпечення у повному обсязі та втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення у повному обсязі за весь час затримки виплати - з 27 квітня 2018 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 26 травня 2026 року - не більш як за шість місяців.
Ухвалою від 02 липня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
09.07.2026 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що на вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України застосовується тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним, однак позивач не повідомляє з якою датою пов`язує перебіг строку звернення до суду.
Крім того, представник відповідача вказав, що обов`язковою та виключною умовою для виплати компенсації є затримка виплати саме нарахованого доходу (тобто такого, що розрахований, визнаний роботодавцем та зафіксований у бухгалтерському обліку установи, але фактично не виплачений у встановлений строк). У випадку позивача, сума грошового не була добровільно нарахована відповідачем під час проходження позивачем служби, оскільки між сторонами існував правовий спір щодо обчислення розміру прожиткового мінімуму та тарифних коефіцієнтів. Даний спір був остаточно вирішений судом лише 25.09.2025 (Дата набрання законної сили). Донарахування вказаних суми відбулося виключно на виконання рішення суду, а отже, ці суми не мали статусу «нарахованих» у зазначений позивачем період. Оскільки нарахування спірних суми відбулося лише у 2026 році на виконання судового рішення, факт затримки виплати вже нарахованих доходів у розумінні Закону № 2050-III та Порядку № 159 відсутній.
Також представник відповідача зазначив, що виплачена сума боргу має разовий характер, а тому правові підстави для нарахування позивачу компенсації відповідно до Закону № 2050-III відсутні, що повністю відповідає чинній та обов`язковій до застосування практиці Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 280/8933/24.
Перевіривши матеріали адміністративної справи з урахуванням доводів позову та відзиву на позов, суд дійшов висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого рішення без встановлення всіх фактичних обставин справи та витребування додаткових доказів, як того вимагає стаття 242 вказаного Кодексу.
Суд виходить з того, що відповідно до частин 1, 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частинами 3, 7, 8 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу; особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали; у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Суд врахував, що згідно із статтею 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Суд зауважує, що за усталеною судовою практикою для застосування положень статті 117 КЗпП України необхідним є, зокрема, встановлення обставин звільнення позивача з військової служби у відповідача, а також встановлення розміру належних до виплати під час звільнення та фактично виплачених коштів.
Суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази, з яких можливо встановити розмір фактично виплачених позивачу під час звільнення коштів.
Для з`ясування всіх обставин у справі, суд з наявних у нього матеріалів та вимог частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що необхідно витребувати у відповідача додаткові докази у справі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 79, 80, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 відомості щодо розміру у гривневому виразі всіх фактично виплачених ОСОБА_1 під час звільнення коштів.
Витребувані докази надати Черкаському окружному адміністративному суду протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, а письмову інформацію про неможливість подання таких доказів із зазначенням причин неможливості їх подання надати Черкаському окружному адміністративному суду протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали..
Попередити ІНФОРМАЦІЯ_3 , що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК