ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/10782/26
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
22 липня 2026 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ-ЕКСПОРТ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295 КАС України, виходячи з наступного.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 року повернуто апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року.
13.07.2026 року, через підсистему «Електронний суд», ГУ ДПС у м. Києві повторно звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Правовими положеннями ч. 1 ст. 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційну скаргу податковим органом подано 05.06.2026 року, а вдруге, апеляційну скаргу подано 13.07.2026 року, тобто, з пропущенням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку для її подачі.
У апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку.
Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, скаржником зазначено, що повернення апеляційної скарги не виключає можливості її повторного подання.
На думку апелянта, звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції.
Також, представник відповідача зазначає, що останнім постійно вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, проте, контролюючий орган не мав можливості подати повторно апеляційну скаргу, яка б відповідала вимогам статті 296 КАС України в строк, визначений статтею 295 КАС України, у зв`язку з неможливістю сплати судового збору, що свідчить про об`єктивність причин пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач повторно скористався своїм правом і подав апеляційну скаргу на рішення першої інстанції. При цьому, апелянтом не надано належних доказів пропуску строку починаючи з моменту отримання рішення суду першої інстанції, тобто з 29.04.2026, та після повернення апеляційної скарги останньому Шостим апеляційним адміністративним судом.
Дослідивши зазначені доводи та матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Крім того, матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 року про повернення апеляційної скарги останньому.
Отже, посилання зазначені представником відповідача у вищевказаному клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не спростовують факт пропуску останнім строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а вказані обставини не можуть бути поважною підставою для визнання пропуску строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність надати скаржнику час для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку із зазначенням інших причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, та надання належних доказів такого пропуску, починаючи саме з дати отримання оскаржуваного рішення, тобто з 29.04.2026.
Крім того, скаржником, до моменту подання апеляційної скарги, вдруге не сплачено судовий збір в даній справі.
Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI (в редакції чинній на момент подачі позовної заяви).
Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», внесено зміни до названого Закону, які набрали чинності 01 вересня 2015 року.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Даний позов подано в 2026 році.
Так, згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 гривні.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017, внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
В порушення вимог чинного законодавства України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції сплачується у розмірі 150 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, та становить - 3993,60 грн. (3328,00 грн.*150%*0,8 = 3993,60 грн.).
Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а саме: 3993,60 грн.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до ст.ст.169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз`яснити апелянту, що у випадку не виконання вимог ухвали у встановлений строк до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п.1 ч. 4 ст. 169 або п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя М.І. Кобаль