КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Унікальний номер справи № 759/19169/25 Головуючий у суді першої інстанції - Сенько М.Ф.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/13996/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
У Х В А Л А
21 липня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Нежура В.А., перевіривши відповідність вимогам ст. ст. 352-356 ЦПК України апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02 березня 2026 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу однією сім`єю, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 ,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 02.03.2026 заяву задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду, ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскаржило його в апеляційному порядку.
Однак, апеляційна скарга не відповідає вимогам пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України, а саме: не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Разом з тим, апеляційна скарга, містить клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору.
Вивчивши матеріали справи, суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 3 статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року передбачено, що відповідно до ст. 8 Закону № 3674-VI та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У своєму клопотанні про звільнення від сплати судового збору апелянт зазначає, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 днів, який в подальшому продовжений. Відповідно до пункту 1 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_3, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 № 154, ІНФОРМАЦІЯ_3 віднесено до органів військового управління. ІНФОРМАЦІЯ_3 діють в інтересах національної безпеки, обороноздатності та територіальної цілісності. Вказано, що скаржник не отримує достатніх коштів для здійснення платежів із сплати судового збору у зв`язку з дефіцитом Державного бюджету України та переорієнтуванням бюджетних коштів на воєнні цілі.
Однак наведені доводи не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Сам по собі факт запровадження воєнного стану, статус апелянта як органу військового управління, а також посилання на недостатність бюджетного фінансування не свідчать про наявність передбачених законом підстав для звільнення від сплати судового збору.
При цьому апелянтом не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що його майновий стан унеможливлює сплату судового збору у встановленому законом розмірі, зокрема документів щодо фінансового забезпечення, відсутності бюджетних асигнувань або інших доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість здійснення такого платежу.
Згідно частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пунктом 4 частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження подану фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частина 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже за подачу даної заяви до суду першої інстанції, заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2025 рік).
Сума, яка підлягає сплаті за подачу апеляційної скарги становить:
605,60 грн * 150% * коефіцієнт 0.8 = 726,72 грн.
Отже, апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 726,72 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст.185 ЦПК України.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способом і строком їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.
У випадках коли, особа звільняється від судового збору, до Київського апеляційного суду слід надати копії документів, що підтверджують наявність пільг щодо сплати судового збору.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для усунення виявлених судом недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 185,356,357 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02 березня 2026 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу однією сім`єю, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 залишити без руху.
Роз`яснити заявнику право в десятиденний строк, з дня отримання копії даної ухвали, усунути виявлені недоліки надавши до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору (оригінал квитанції) у встановленому законом розмірі за належними реквізитами або документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звільнення від сплати судового збору..
Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та повернута апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач